Якось зібралися усі частини мови. Тай почали сперечатися. Хтож з них найголовніший. Тут іменник не став марнувати часу, зразу відповів: - ТУТ Я ГОЛОВНИЙ. а чому це ти- каже дієслово, без мене ти ні чого зробиш! а без мене! - закричав прислівник- ви навіть не знєте коли це відбувалося. а я! -вскрикнув прислівник - ви не зможете сказати як де це відбувалося. а частка, сполучник і прийменник вголос заявили: без нас ви зовсім ніхто. сперечалися весь день. Тай прийшли до висновку: кожна частина мови головна посвоєму. І не можна сказати що якась із них не потрібна!