Морально-етичні правила жінки 19 століття, за твором "Катерина" Т.Г.Шевченка.
* існував звичай, пов’язаний із вимогою дотримання дівчатами цнотливості до шлюбу; дошлюбні/позашлюбні відносини розцінювалися як перелюб, тобто порушенням правових, релігійних і моральних норм.
* ставлення оточення до батьків дівчини залежало від дівочої «чесності» дівчини-нареченої. У випадку порушення дівчиною моральних правил - різкий осуд і негативне ставлення торкалося не лише дівчини, але й її родини в цілому.
На підтвердження: «За свідченням Гійома де Боплана, на Україні, якщо від час весільного обряду/ демонстрування доказів цнотливості нареченої виявлялося протилежне, то весілля припинялося. Матері молодої натягали на шию кінський хомут, садили її у кутку перед всіма, а навколо неї співали безперестанку грубих і сороміцьких пісень, частуючи її з надбитого келиха і дорікаючи, що не вміла берегти доньку».
* моральний і правовий статус жінки визначався її статусом «заміжня-незаміжня»
*молода повинна була переходити жити у дім свого нареченого/чоловіка і слухатися свекруху більше, ніж матір рідну
* остаточне право голосу у родині завжди залишалося за батьком. Саме він як голова сім’ї вважався відповідальним за поведінку/вчинки і своїх дітей, і своєї дружини.
*не лише закон, але й звичаї, що базувалися на підставі моральних правил, обмежували права незаміжніх жінок;
* жінка, що народжувала поза шлюбом прирікала на недолю не лише себе, але й свою дитину, бо така дитина (байстрюк, бастард тощо) вважалася людино «другого сорту».
Answers & Comments
Ответ:
Морально-етичні правила жінки 19 століття, за твором "Катерина" Т.Г.Шевченка.
* існував звичай, пов’язаний із вимогою дотримання дівчатами цнотливості до шлюбу; дошлюбні/позашлюбні відносини розцінювалися як перелюб, тобто порушенням правових, релігійних і моральних норм.
* ставлення оточення до батьків дівчини залежало від дівочої «чесності» дівчини-нареченої. У випадку порушення дівчиною моральних правил - різкий осуд і негативне ставлення торкалося не лише дівчини, але й її родини в цілому.
На підтвердження: «За свідченням Гійома де Боплана, на Україні, якщо від час весільного обряду/ демонстрування доказів цнотливості нареченої виявлялося протилежне, то весілля припинялося. Матері молодої натягали на шию кінський хомут, садили її у кутку перед всіма, а навколо неї співали безперестанку грубих і сороміцьких пісень, частуючи її з надбитого келиха і дорікаючи, що не вміла берегти доньку».
* моральний і правовий статус жінки визначався її статусом «заміжня-незаміжня»
*молода повинна була переходити жити у дім свого нареченого/чоловіка і слухатися свекруху більше, ніж матір рідну
* остаточне право голосу у родині завжди залишалося за батьком. Саме він як голова сім’ї вважався відповідальним за поведінку/вчинки і своїх дітей, і своєї дружини.
*не лише закон, але й звичаї, що базувалися на підставі моральних правил, обмежували права незаміжніх жінок;
* жінка, що народжувала поза шлюбом прирікала на недолю не лише себе, але й свою дитину, бо така дитина (байстрюк, бастард тощо) вважалася людино «другого сорту».
Объяснение: