Отве Оскільки запаси корму в пустелі дуже обмежені, всі її мешканці без упину займаються пошуками їжі, постійно перебуваючи насторожі, щоб не стати жертвою більших голодних хижаків. Для виживання в таких умовах необхідні добре розвинений слух і зір, а також спритність у рухах. Тушканчики та кенгурові стрибуни плигають по піску, відштовхуючись довгими задніми кінцівками.

  Зазнавши нападу, вони намагаються втекти, стрибаючи вгору або вбік, змінюючи напрям траєкторії стрибка за допомогою довгого хвоста з китичкою на кінці. Більшість пустельних змій бояться повзати по розжареному піску так, як це роблять їхні родички, що живуть у менш спекотних районах - на відміну від них вони повзають боком: звиваються діагонально напряму руху, торкаючись піску тільки двома точками тіла і залишаючи за собою два паралельні ряди слідів. Змії в пустелях всього світу повзають боком.

  Особливо добре цей тип руху освоїли північноамериканський рогатий гремучник і носата гадюка з Намібії. Завдяки такому способу пересування змії уникають тривалого контакту з розжареним піском і можуть не боятися опіківт

Объяснение: