Найяскравішою пам’яткою світової літератури і культури є Біблія (з грец. - «книги»), про яку український філософ Григорій Сковорода сказав: «Книга вічна, Книга Божа, Книга небесна». Дійсно, витримавши іспит часом, Біблія посіла почесне місце Книги книг. Це найпоширеніша і одночасно найпопулярніша збірка священних текстів людства, переведена майже на всі мови світу.
Текст цієї вічної книги складається з 66 книг. їх писачи протягом п’ятнадцяти століть на різних мовах майже 40 авторів, що проживали на трьох континентах (Азія, Африка та Європа) та займали різне соціальне становище (Мойсей, наприклад, був вихований у сім’ї єгипетського фараона, Соломон був царем, апостол Петро - рибачкою, Матвій - митарем). До наших часів не дійшло жодного тексту, написаного рукою автора, - усі оригінали втрачено. Збереглися лише переписані списки. Остаточно склад біблійних текстів, як натхненне Богом Святе Письмо, затверджено в 364 р. на Лаодикійському церковному Соборі.
Біблія - зведення законів про те, як правильно себе вести перед Богом: не перед людиною, а - самим Законодавцем. Це історія духовних пошуків людства. Вона містить розповіді про створення світу, заповіді праведного життя, морялкні принципи, стяродявні легенди, фрагменти історичних хронік, послання апостолів, проповіді, притчі.
Заповіт - договір між Богом і людьми, «народом Божим».
Композиційно і хронологічно Біблія складається з двох головних частин -Старий і Новий Заповіти (від грец.
«договір», «угода» або «союз»). Перша частина Біблії, Старий Заповіт, є священною для двох релігій - іудаїзму і християнства. Друга частина - Новий Заповіт - є Святим Письмом тільки християн.
За Біблією, є один Бог - творець світу й людини, який стежить, скеровує і виправляє світорух. У Нього є ангели (з грец. - «посланець, вісник») - духи, досконаліші від людей, які сповіщають людям Божу волю й виконують на землі Його повеління. Усі образи в Писанні мають свою естетичну цінність, несуть важливу інформацію. Це ачегорія на духовну картину світу: рай і пекло, небеса і Земля обітована, драбина Якова, неопалима купина тощо.
Біблійне слово всеосяжне, універсальне. Крилаті вислови, тексти Святого Письма заучувалися напам’ять з раннього дитинства багатьма поколіннями, були основою активного словникового запасу людини. Біблійні сюжети і образи створили ідеали, згідно з якими людина вимірює свою людяність: не вбивати, не красти, любити ближнього свого, як самого себе, шанувати матір і батька, виховувати своє серце... Усі ці заповіді, цінності актуальні завжди, у будь-яку епоху, вони дають розуміння сутності людини, її призначення як Божого творіння.
Історія виникнення, морально-філософський зміст Біблії в якійсь мірі схожі на священні книги інших релігій, наприклад на староіндійські Веди, староіранську Авесту, арабський Коран, які мають дуже близьку тематичну схожість з розповідями Старого Заповіту, повчальним змістом Нового Заповіту, драматичним передчуттям останніх часів світу.
Answers & Comments
Ответ:
Найяскравішою пам’яткою світової літератури і культури є Біблія (з грец. - «книги»), про яку український філософ Григорій Сковорода сказав: «Книга вічна, Книга Божа, Книга небесна». Дійсно, витримавши іспит часом, Біблія посіла почесне місце Книги книг. Це найпоширеніша і одночасно найпопулярніша збірка священних текстів людства, переведена майже на всі мови світу.
Текст цієї вічної книги складається з 66 книг. їх писачи протягом п’ятнадцяти століть на різних мовах майже 40 авторів, що проживали на трьох континентах (Азія, Африка та Європа) та займали різне соціальне становище (Мойсей, наприклад, був вихований у сім’ї єгипетського фараона, Соломон був царем, апостол Петро - рибачкою, Матвій - митарем). До наших часів не дійшло жодного тексту, написаного рукою автора, - усі оригінали втрачено. Збереглися лише переписані списки. Остаточно склад біблійних текстів, як натхненне Богом Святе Письмо, затверджено в 364 р. на Лаодикійському церковному Соборі.
Біблія - зведення законів про те, як правильно себе вести перед Богом: не перед людиною, а - самим Законодавцем. Це історія духовних пошуків людства. Вона містить розповіді про створення світу, заповіді праведного життя, морялкні принципи, стяродявні легенди, фрагменти історичних хронік, послання апостолів, проповіді, притчі.
Заповіт - договір між Богом і людьми, «народом Божим».
Композиційно і хронологічно Біблія складається з двох головних частин -Старий і Новий Заповіти (від грец.
«договір», «угода» або «союз»). Перша частина Біблії, Старий Заповіт, є священною для двох релігій - іудаїзму і християнства. Друга частина - Новий Заповіт - є Святим Письмом тільки християн.
За Біблією, є один Бог - творець світу й людини, який стежить, скеровує і виправляє світорух. У Нього є ангели (з грец. - «посланець, вісник») - духи, досконаліші від людей, які сповіщають людям Божу волю й виконують на землі Його повеління. Усі образи в Писанні мають свою естетичну цінність, несуть важливу інформацію. Це ачегорія на духовну картину світу: рай і пекло, небеса і Земля обітована, драбина Якова, неопалима купина тощо.
Біблійне слово всеосяжне, універсальне. Крилаті вислови, тексти Святого Письма заучувалися напам’ять з раннього дитинства багатьма поколіннями, були основою активного словникового запасу людини. Біблійні сюжети і образи створили ідеали, згідно з якими людина вимірює свою людяність: не вбивати, не красти, любити ближнього свого, як самого себе, шанувати матір і батька, виховувати своє серце... Усі ці заповіді, цінності актуальні завжди, у будь-яку епоху, вони дають розуміння сутності людини, її призначення як Божого творіння.
Історія виникнення, морально-філософський зміст Біблії в якійсь мірі схожі на священні книги інших релігій, наприклад на староіндійські Веди, староіранську Авесту, арабський Коран, які мають дуже близьку тематичну схожість з розповідями Старого Заповіту, повчальним змістом Нового Заповіту, драматичним передчуттям останніх часів світу.
Объяснение: