Прийшла зима. Ударив морозець. Замерзла річка, вкрившись товстим шаром льоду. Випав пухнастий сніжок. У променях полуденного сонця він виблискує та сліпить очі. Всюди, куди не глянь, все біле. Це м’яке снігове покривало дбайливо постелила зима. І не видно йому ані кінця, ані краю. Воно блищить та іскриться, немов усипане безліччю дрібного дорогоцінного каміння. Краса навкруги невимовна! Очей не відірвати, все дивишся та радієш. Дійсно, зима — казкова пора року.

Гілки дерев, схожі на лапи велетнів, поникли під вагою снігового покриву. Кущики присипані повністю, перетворившись на замети. Їхні обриси нагадують химерних фантастичних істот. Дивне творіння природи! Ніщо не може зрівнятися з красою зимового сніжного пейзажу! Морозне повітря пахне свіжістю та надзвичайно бадьорить.

Зимонько-зима, дякуємо, що прийшла! Ти зачарувала світ і перетворила його на казку!