- Добрий день, Юрій Петрович!

- О! Майже 10 років минуло після нашої останньої зустрічі, а ти зовсім не змінився.

- Чому ви так вирішили?

- Тому що погляд у тебе такий самий тяжкий та холодний...

- Так, це є так... Днями просиджую в бібліотеці... Навіть вивчивсь на бібліотекаря.

- І що ж тобі дали ці роки навчання? Дізнався щось нове?

- Ви знаєте, цікавого мало в цій справі, але цікаве те, що ти маєш доступ до великої кількості книг та матеріалів!

- Я цього і очікував...

- Так, ви завжди бачили всіх і все "навскрізь"...

- Ну, а як із сім'єю? Ще не одружився?

- Ні... Я до сих пір самотній, я просто звик до цього.

- Я цього теж очікував... Знаєш, ти заходь до мене вечером на чашечку кави.

- Добре, зайду.

- Вибач, мені треба йти.

- Так, до побачення...

- Не забудь зайти до мене!

- Так... можливо... Бувайте.