Коли мені було сім років, я насправді бачив снігову людину. Вона з'являлася в  кімнаті вранці в один і той же час, завжди о восьмій годині. Це були новорічні свята. Мої батьки ще спали, а я прокидався від шереху і дивився на годинник. У перший раз я не відразу зрозумів, в чому справа. Я прокинувся, подивився на годинник, а потім побачив, як в кімнату входить волохата, величезна людина. Навіть не людина, а істота. Я спав в одній кімнаті з батьками, але в різних ліжках. Я боявся їх будити, боявся, що ця істота помітить мене. Воно пройшло повз мене в іншу кімнату. Я сховався під ковдрою, чув його кроки і дуже боявся, що він мене знайде.

Коли батьки прокинулися, я розповів їм, що бачив, і тато сказав, що таке може бути. Він сказав, що діти можуть бачити те, чого не бачать дорослі. Наступного ранку все повторилося. Я чітко бачив цього велетня, він був зростом майже до стелі. Він знову пройшов в іншу кімнату, а я ховався під ковдрою. Це повторювалося ще три рази. А потім я спав з собакою. І цього разу він підійшов до мого ліжка. Я лежав повністю під ковдрою, однак, незважаючи на це, чув, як він підійшов до мого ліжка і щось робив над собакою. Більше він не приходив.