В основі сюжету -- казкова подорож дітей бідного дроворуба в пошуках Синього птаха,

який принесе здоров'я і щастя хворій дівчинці -- онучці сусідки Берленго (феї

Берилюни). Фольклорний мотив пошуків цілющого зілля дає авторові змогу провести

своїх героїв -- дівчинку Мітіль і хлопчика Тільтіля -- через багато випробувань, що

допоможуть їм відкрити вічні цінності і сенс життя, а саме: за Синім птахом (символом

шастя) не потрібно ходити далеко, щастя поруч. Однак його потрібно побачити в

реальному повсякденному житті -- у батьківській любові, у турботі про ближніх,

милосерді і безкорисливості. Образ Синього птаха багатозначний він також символізує

пошуки істини, пізнання таємниць природи. Це споконвічне прагнення людства вимагає

мужності, оскільки природа не хоче віддавати свої таємниці, а істину не можна відкрити

раз і назавжди -- вона нескінченна У такий спосіб фантастично-казковий сюжет,

властивий жанру феєрії, наповнюється філософським змістом. Автор зображує блукання

людської душі у Всесвіті в пошуках істини й гармонії, її зустріч із добром і злом.

Образи п'єси. У сюжеті п'єси переплетено два пласти -- реальний і фантастичний.

Реальні життя в сім'ї дроворуба, обстановка в його бідній, але не вбогій хатині, час, коли

відбувається дія, - ніч напередодні різдва різдвяний мотив - - чекання чуда і народження

людини - - так само дістає реального втілення. Діти після фантастичної подорожі уві сні

прокинулися мудрими і щасливими, оскільки здійснилося диво народження в них душі.

Згадаймо: на початку п'єси Тільтіль на запитання феї Берилюни, чому він не хоче

розставатися зі своєю горлицею, відповідає: «Тому що вона -- моя». Тепер, після довгих

пошуків, випробувань, труднощів і поневірянь, що випали на їхню долю на цьому

нелегкому шляху, він готовий відразу і безкорисливо її віддати. Милосердя і любов до

ближнього - - умова цього дива.

Фантастичний план сюжету, крім подорожі, задіює персонажів, які розділяють з дітьми

їхнє повсякденне існування і враз оживають чи олюднюються. Це Хліб, Молоко, Вода,

Кішка і Пес. Їхню казковість підкреслено традиційними характерами й описом костюмів

однак і вони символізують сили добра і зла. Пес Тіло виступає в ролі вірного Санчо

Панси. Хліб залежно від обставин допомагає або шкодить дітям. Кішка -- втілення

зрадництва і підступництва -- уособлює ворожі людині демонічні сили, разом з Ніччю

вона охороняє таємниці Буття. Скориставшись довірливістю дітей, Кішка приводить їх у

ліс на вірну загибель від дерев і тварин, що страждають від «жорстокості і дивовижної

несправедливості людини». У такій алегоричній формі автор стверджує, що природа

неохоче відкриває таємниці Буття і людина може це зробити лише шляхом гармонійної

взаємодії з нею.