На мій погляд, доброта - найцінніша особливість характеру кожної людини, що включає в себе чуйність, розуміння, готовність допомогти. Але ж звідки вона береться? Пропоную розібратись.
Я вважаю, доброта - вроджена риса, тож її можна лише розкрити й вдосконалювати своє вміння її проявляти. І навчання майстерству бути добрим починається ще в дитинстві. Ми отримуємо любов батьків, спостерігаємо за їхньою турботою про нас і прагнемо віддячити їм своїм теплом. Приготування дрібних подарунків до свят, поміч з побутовими справами, приємні слова - усе це перші кроки на вічному й гідному шляху доброти. Ми контактуємо з природою та зауважуємо багатство та гармонію навколишнього світу, де почуваємо себе прийнятими й щасливими, і з цих лагідних почуттів народжується бажання берегти скарби природи. Надалі знаходимо друзів, з якими вчимося ділитися та підтримувати один одного в нелегких ситуаціях, і ці взаємовідносини неабияк наповнюють нас зсередини. Так, саме в дитячі роки ми живемо й насичуємося добротою, котра оточує нас звідусіль, проникаємося позитивною енергією та хочемо приносити радість іншим, тож у майбутньому також плекаємо це почуття й тим самим робимо життя мирним і кольоровим.
Отже, дитинство - це ґрунт, який годує насіння доброти. Коли ми дорослішаємо, то нарешті досягаємо права милуватися барвистми квітами. Та не слід забувати піклуватися про те, щоб надавати форму своїй люб'язності, роздавати оточуючим, аби яскраві квіточки залишались свіжими та ні мить не в'янули.
Answers & Comments
Доброта починається з дитинства
На мій погляд, доброта - найцінніша особливість характеру кожної людини, що включає в себе чуйність, розуміння, готовність допомогти. Але ж звідки вона береться? Пропоную розібратись.
Я вважаю, доброта - вроджена риса, тож її можна лише розкрити й вдосконалювати своє вміння її проявляти. І навчання майстерству бути добрим починається ще в дитинстві. Ми отримуємо любов батьків, спостерігаємо за їхньою турботою про нас і прагнемо віддячити їм своїм теплом. Приготування дрібних подарунків до свят, поміч з побутовими справами, приємні слова - усе це перші кроки на вічному й гідному шляху доброти. Ми контактуємо з природою та зауважуємо багатство та гармонію навколишнього світу, де почуваємо себе прийнятими й щасливими, і з цих лагідних почуттів народжується бажання берегти скарби природи. Надалі знаходимо друзів, з якими вчимося ділитися та підтримувати один одного в нелегких ситуаціях, і ці взаємовідносини неабияк наповнюють нас зсередини. Так, саме в дитячі роки ми живемо й насичуємося добротою, котра оточує нас звідусіль, проникаємося позитивною енергією та хочемо приносити радість іншим, тож у майбутньому також плекаємо це почуття й тим самим робимо життя мирним і кольоровим.
Отже, дитинство - це ґрунт, який годує насіння доброти. Коли ми дорослішаємо, то нарешті досягаємо права милуватися барвистми квітами. Та не слід забувати піклуватися про те, щоб надавати форму своїй люб'язності, роздавати оточуючим, аби яскраві квіточки залишались свіжими та ні мить не в'янули.