Минуло років зо тридцять. У колись маленького Джіпа з‘явилася сім‘я: любляча дружина, та двоє хлопчиків-близнюків.

Якось, гуляючи тим місцем, де раніше була крамниця, Джіп ніяк не очікував побачити того самого продавця-чарівника. Сам дідусь же не впізнав хлопця. Зайшовши до крамниці Джіп та його діти озирнулися. З того моменту там нічого, майже, не змінилося. Лише поличку перевісили. Дуже змінилася атмосфера. Чарівник вже не показував свої фокуси, та й іграшки здалися Джипові звичайними. «Вам допомогти вибрати щось для ваших діток?»- запитав дідусь. «Так, якщо модна, а є солдатики?». «Десь були, зараз подивлюся»- чемно відповів колись чарівник. «Ось, будь ласка»- протяг він солдатиків до Джіпа. «Подобаються?»- спитав тато у синів, на що вони погоджуючись кивнули головою. Всю дорогу назад Джіп думав, що могло статися з продавцем-чаклуном і взагалі з крамницею.

Тоді він згадав, що його батько, коли вони перший раз були в магазині, також нічого дивного не помітив. Можливо, що і брати-близнюки колись приведуть туди своїх діточок.