Кожна людина - Особистість, але здалеку люди стають схожі на живу масу мурашок, яким аби тільки набити свої животи та похвалитися перед іншими мурашками, які вони успішні. Як у Бальзака, так і у Гоголя описано махінаторів, які досконало вивчили людей і вирішили поставити це собі на службу. Вони - як дитина, що поставила хом'ячка на бігову доріжку, повісивши морквину перед носом нещасної тваринки і врубивши швидкість на максимум. Дитині смішно, а гризун загнеться.

Для людей замість морквини - золото. Агент єврейського кагалу Гобсек використовує людські слабкості, заганяє людей у скруту і вішає перед носом золоті монетки - воруши лапками, звірятко! Герой Гоголя знає, що чиновники більше за все бояться опинитися на вулиці з порожніми кишенями, і просто знущається з людей, яким цар призначив смішну зарплату і тому вони мусять красти. Не люблю аферистів і хочу їх побачити у камері з мискою баланди, приправленої тарганами.