Це було давно. Коли я поїхала у село я зустріла маленьке цуценя.

Воно було щасливим коли побачило мене. Я йому купила трішки корму та погодувала його.Я не хотіла покидати його тому взяла з собою у бабусину хатинку.Бабуся була не проти. Я благала маму щоб ми залишили його собі. І ми його залишили собі. Його ми назвали Брауні тому що його шерсть була такого відтінка. Це мій самий найяскравіший спогад у житті