Всі ми абсолютно переконані в незаперечній користі виробів із пластику у нашому повсякденному житті. Пластик – це предмети побуту, меблі, будівельні матеріали, посуд, гаджети, дитячі іграшки, пакети у магазинах. Пластикові вироби можна знайти всюди, без нього ми вже давно не мислимо свого життя. І всім би хороший пластик, та ось біда - він практично не зникає, не розкладається багато сотень або навіть тисячі років. Ось і виходить, що у світі накопичилися вже критичні "запаси" відходів пластику, які невідомо куди подіти.

Буває так, що, приїхавши до лісу, ми натикаємось на сліди перебування там людей. Нам залишається використаний пластиковий посуд, порожні брудні пакети від провізії, пляшки з-під мінеральної води... Так-так, всі ми свідомі і прибираємо сміття. Але звідки тоді у світовому океані утворилися острови із пластику? Чому їм заповнена земля, а від палаючих сміттєзвалищ неможливо жити у містах? Усім шкода, але відповіді немає.

Щороку виробляють все більше й більше речей з пластику. Вчені багатьох країн упродовж останнього десятиліття розробляють біохімічні методи переробки пластику. Але успіхи, як і раніше, дуже скромні, хоча надія все-таки є.

А що ви знаєте про сміттєпереробні заводи? Я бачив такий завод лише одного разу. Він знаходиться у дорогому спальному районі міста Відень. І сам завод дуже дорого обійшовся місту. Зате в місті чисте повітря - адже з труб цього заводу із сучасною очисною системою не виходить жодної молекули шкідливих газів після спалювання пластику!

Майбутнє, я вважаю, за ними – за вченими, за інженерами, за новими сучасними технологіями переробки пластику. І займатися цим пора вже сьогодні, бо час насправді вже втрачено, і на Землю чекає неминуча катастрофа.