Ответ:

      У творі “Неймовірні пригоди Івана Сили” письменник О.Гаврош порушує багато проблем. Серед них – взаємини батьків і дітей, боротьба між добром і злом, тематика любові й дружби тощо. Всі ці проблеми актуальні й у наш час, бо поки існує людство – вони вічні.  

      Але на мою думку, є ще одна проблема, яка остається наче «поза кадром», хоча автор натякає на неї у передмові до повісті.  Це проблема вшанування пам'яті й незаслуженного забуття. Чому так буває, що люди, чиї  імена ще за життя були легендою, міфом і навіть епохою часто помирають у зубожинні (як це сталося з Фірцаком – легендою  батярської вдачі).  Хто вирішує: слава чи забуття? Чому так буває, що навіть славетний особистий внесок найгеніальніших людей  на нашій  планеті  наче тоне в інформаційному шумі за життя, і лише через деякий час (часто через століття) визнається як дійсно щось неймовірне й геніальне?  

     Поки ще, особисто для мене,  ці питання залишаються  не розв’язаними. Але, саме цей твір, ініціював мене задати  собі ці питання. І ще зрозуміти, що  в нашій країні є ще багато людей, імена яких слід пам’ятати. І не можна допустити,  щоб справа їхнього життя даремно зникла.  Бо усе найдостойніше і найпрекрасніше повинно служити людям  якомога довше. Адже ще Конфуцій говорив, що забуття достойних звеличує негідних.    

Объяснение: