Напишіть есе на тему що є для мене двір життя та через що я пройшов на шляху до нього
Answers & Comments
chumanova02 Я причаївся з арбалетом на даху будинку і спостерігав за об'єктом черезхромований оптичний приціл. Жирний сусідський гусак - як зазвичай вранці- вийшов з гусятника і спостерігав останній в його житті світанок.Підійшовши до корита на вулиці, він напився води і заплескав крилами.Але радіти йому залишалося недовго. Стріла блискавично пронизала йогонаскрізь жирну тушку і він впав. Мій мисливського пес побіг за ним іприніс в гострих зубах. З тих пір, як я переїхав в село - я тільки йробив, що потихеньку відстрілював всіх гусей з арбалета. По-перше,цікаво пополювати, по-друге, кожен день - у мене до обіду - гусячапечінка, запечена в духовці. В третіх - це своєрідна помста сусідам, зате що вони потихеньку перетягнули до себе у двір мої цеглу та пісок, якібули біля моєї хвіртки, а потім один збудував собі грубку з них, аінший - літню кухню. Вийшла моя дружина і зраділа, що сьогодні явдало полював. Я поцілував її і ми довго обіймалися з нею в кущах бузку.Її напівоголене тіло було чудово в променях світанку. Я зробив кількафотознімків на пам'ять. Вона заходилася патрати тушку гусака, а я закурив сигару і почав переглядати ранкові газети. Мені попалася цікава замітка - у ній розповідалося, як один із жителівсела почав прибирати у своєму свинарнику, і розкопувати деталімотоцикла. Так він прибирав і чим далі - знаходив все більше запчастин.Врешті-решт він розкопав повністю розібраний їм батьком колись ІЖ, якийвін не зміг зібрати. Вичистив всі деталі, змастив машинним маслом,протер, зібрав і тепер їздить як ні в чому не бувало....
Answers & Comments
Я причаївся з арбалетом на даху будинку і спостерігав за об'єктом черезхромований оптичний приціл. Жирний сусідський гусак - як зазвичай вранці- вийшов з гусятника і спостерігав останній в його житті світанок.Підійшовши до корита на вулиці, він напився води і заплескав крилами.Але радіти йому залишалося недовго. Стріла блискавично пронизала йогонаскрізь жирну тушку і він впав. Мій мисливського пес побіг за ним іприніс в гострих зубах.
З тих пір, як я переїхав в село - я тільки йробив, що потихеньку відстрілював всіх гусей з арбалета. По-перше,цікаво пополювати, по-друге, кожен день - у мене до обіду - гусячапечінка, запечена в духовці. В третіх - це своєрідна помста сусідам, зате що вони потихеньку перетягнули до себе у двір мої цеглу та пісок, якібули біля моєї хвіртки, а потім один збудував собі грубку з них, аінший - літню кухню.
Вийшла моя дружина і зраділа, що сьогодні явдало полював. Я поцілував її і ми довго обіймалися з нею в кущах бузку.Її напівоголене тіло було чудово в променях світанку. Я зробив кількафотознімків на пам'ять.
Вона заходилася патрати тушку гусака, а я закурив сигару і почав переглядати ранкові газети.
Мені попалася цікава замітка - у ній розповідалося, як один із жителівсела почав прибирати у своєму свинарнику, і розкопувати деталімотоцикла. Так він прибирав і чим далі - знаходив все більше запчастин.Врешті-решт він розкопав повністю розібраний їм батьком колись ІЖ, якийвін не зміг зібрати. Вичистив всі деталі, змастив машинним маслом,протер, зібрав і тепер їздить як ні в чому не бувало....