Мій друг полюбляє грати в баскетбол. Майже щодня, після школи, він бере мене за руку і з радісним вогником в очах веде на спортивний майданчик. Там ми відпрацьовуємо нашу гру і влаштовуємо невеликі змагання один на один. Іноді до нас приєднуються інші хлопці і разом ми веселимось, аж доки хтось не схаменеться та не згадає про час. Тоді всі поспішають додому, щоб устигнути зробити домашні справи, з нетерпінням чекаючи наступного дня та наступної гри.

Якось так)