Ответ:

Колись, дуже давно, біля Києва з’явився страшний Змій. Він наносив околицях великі біди – розоряв, грабував найближчі міста та села, і забирав на поталу найкрасивішу з дівчат. Через деякий час черга дійшла до дочки царя. Але Змій, вражений її красою, не з’їв царівну, а взяв собі в дружини і замкнув у печері. Коли він йшов на свій жахливий промисел, то замикав її величезним валуном. У царівни була собачка, вона простежила куди Змій уволок красуню і, коли того не було, то носила від царівни звісточки до рідних. Одного разу цар попросив дізнатися у Змія, хто його сильніше і зможе перемогти. Царівна так і зробила і написала, щоб батьки знайшли в Києві Микиту Кожум’яку – тільки він може її звільнити.

Коли цар попросив Микиту допомогти здолати Змія той спочатку відмовився, але побачивши сльози тисячі маленьких дітей, які залишилися сиротами через безчинства Змія, погодився. Він викликав на бій чудовисько і коли переміг його, Змій взмолил про пощаду. Тоді Микита запропонував поділити землю, щоб у кожного була своя територія. Микита запріг Змія в соху, і вони проорали величезну борозну до моря. Розділивши землю, вони стали ділити воду, і на самій середині моря Микита втопив Змія. За свій героїчний подвиг Микита нічого не взяв і продовжив, як перш, м’яти шкіри. Кажуть, досі залишилася та борозна.