Лише маслітература стає засобом маніпуляції свідомістю людей. Добротна література не маніпулює особистістю, а формує її. Все це робить літературу провідним типом художньої комунікації.

Крім того, загальнокультурний розвиток характеризується і розвитком літературного процесу.

Література, як і наука, здатна існувати лише в

поєднанні образотворчого і умоглядного, конкретного і абстрактного,

логічного і раціонального .

На пізнавальну функцію художньої літератури вказував і психолог

В.П. Зінченко, підкреслюючи особливе значення поезії в пізнанні

людини і велике значення для психології, адже «буття в поезії, буття

«всієї людини», буття її почуття, фантазії, думки, мови, її народження,

розвиток, деградація, смерть, відродження... заслуговують уваги науки»