Древня Греція прославилася своєю культурою. Давні греки виробили закони моралі й правила взаємин між людьми, на які й дотепер орієнтується все людство. Вони засуджували війни, прославляли мир, шукали розумних шляхів рішення конфліктів.

Людина для давніх греків була найбільшою цінністю. Вони прославляли людський розум, вірили в його неосяжність. Але разом з тим сама людина почувала в ті давні часи дуже незатишно, адже її оточували ворожі сили природи: голосний грім, блискавки, страшні зливи й розливи рік, землетруси й виверження вулканів.

Природа те вмирала, то оживала, вона руйнувала все, що робила людина, і дарувала нове життя. Все це викликало страх, подив і цікавість.

Так народжувалася віра в надприродні сили, яких люди вважали богами. Боги здавалися людям схожими на них самих, тільки були вони безсмертними й дуже сильними. Сонце, місяць, ріки, озера, дерева, гори – всі сили природи здавалися грекам живими, розумними істотами, які спілкуються між собою, люблять або ненавидять один одного, створюють сім’ї й народжують дітей

Греки поселяють своїх богів на найвищій горі – Олімп, де олімпійці ведуть безтурботне життя, байдуже поглядаючи

долілиць на людей. Але іноді вони спускалися з Олімпу й починали допомагати або шкодити людям. Більш того, боги іноді одружувалися зі смертними, і їхні діти ставали новими грецькими героями.

Греки наділяли своїх богів людськими рисами й вибачали їм недоліку характерів і поводження, часто сміялися з небожителів і навіть сперечалися й змагалися з ними. Такий світогляд давніх греків знайшло своє відтворення в численні міфах