Моє улюбленезаняття – це гончарство. Це моє хобі і, мабуть, навіть майбутня професія. Язаймаюся гончарством вже давно і часто допомагаю своїй тітці, яка є справжнімгончарем і веде заняття в нашій студії.
Мені дужеподобається дивитися, як зі шматка глини народжується річ. Гончарна глина буваєрізного кольору: від майже білого до рудого, є навіть темно-сіра гончарнаглина, вона доволі рідко зустрічається. Глина дуже приємна на дотик: вонанібито «жива». Тримаючи у долонях шмат глини, я завжди уявляю собі, що планую знеї зробити: іграшку, глечик, мисочку, тощо.
Коли я сідаю загончарне коло, весь світ навкруги завмирає: я працюю. Центрую шматок жирної глини, довго-довгопроминаю її, щоб вийшли всі бульбашки повітря, і починаю над нею чаклувати. Звісно,я маю на увазі «працювати», але, як на мене, у справі гончаря є щосьчаклунське.
Коли виріб готовий,я зрізаю його з гончарного кола спеціальною волосінню і ставлю на полицюсушитися. Потім ми їх будемо обпалювати у спеціальній пічці. Деякі з нимиоздобимо ангобами, деякі – покриємо поливою, тобто глазуром, і знову опалимо.
Дуже радію, коли людям подобається щось зтого, що зробив я. Мені дуже приємно дарувати свої вироби і знати, що вониприносять людям радість.
Answers & Comments
Verified answer
Моє улюбленезаняття – це гончарство. Це моє хобі і, мабуть, навіть майбутня професія. Язаймаюся гончарством вже давно і часто допомагаю своїй тітці, яка є справжнімгончарем і веде заняття в нашій студії.
Мені дужеподобається дивитися, як зі шматка глини народжується річ. Гончарна глина буваєрізного кольору: від майже білого до рудого, є навіть темно-сіра гончарнаглина, вона доволі рідко зустрічається. Глина дуже приємна на дотик: вонанібито «жива». Тримаючи у долонях шмат глини, я завжди уявляю собі, що планую знеї зробити: іграшку, глечик, мисочку, тощо.
Коли я сідаю загончарне коло, весь світ навкруги завмирає: я працюю. Центрую шматок жирної глини, довго-довгопроминаю її, щоб вийшли всі бульбашки повітря, і починаю над нею чаклувати. Звісно,я маю на увазі «працювати», але, як на мене, у справі гончаря є щосьчаклунське.
Коли виріб готовий,я зрізаю його з гончарного кола спеціальною волосінню і ставлю на полицюсушитися. Потім ми їх будемо обпалювати у спеціальній пічці. Деякі з нимиоздобимо ангобами, деякі – покриємо поливою, тобто глазуром, і знову опалимо.
Дуже радію, коли людям подобається щось зтого, що зробив я. Мені дуже приємно дарувати свої вироби і знати, що вониприносять людям радість.