Революція 1905—1907 в Україні — перша загальнонародна демократична революція, котру традиційно називають першою російською революцією; найбільш активними її учасниками на території українських земель стали проросійськи налаштовані політичні сили. Політичними факторами стали:

архаїчність державного управління у формі самодержавства;

недоліки державної «бюрократичної машини»;

поглиблення «кризи еліт»;

відсутність політичних свобод для підданих імперії.

Економічними чинниками революції були:

наявність залишків кріпосництва на селі;

необхідність зміни форм селянського землекористування;

економічна криза 1900–03 та ін.

Причинами соціально-психологічного характеру стали:

посилення протистояння між працею і капіталом;

селянськими товарними і технологічно застарілими поміщицькими господарствами;

протиріччя між центром та окраїнами, державним централізмом та місцевим патріотизмом;

зростання національної самосвідомості окраїн і національних рухів, революційний романтизм, психологічне піднесення.

Важливим зовнішньополітичним чинником стала поразка імперії Романових в російсько-японській війні 1904—1905.