Ответ: Остання чверть 19 ст. характеризувалася стрімким економічним розвитком Росії, зламом її традиційних життєвих підвалин.

Відсутність політичних свобод, панування самодержавства призвели до першої революції 1905-1907р.р. Хоча вона зазнала поразки, царизм був змушений погодитися на існування Державної Думи і почати певні реформи.

Зокрема, наймасштабнішою стала столипінська аграрна реформа. Але реформи не вирішили головного завдання: підвести новий соціальний підмурівок під самодержавство.