1. Протягом XI - першої половини XII ст. на Русі поступово складався клас феодалів-землевласників:
• князі;
• великі бояри;
• церковна верхівка;
• духовенство;
• бояри;
• дружинники.
Земля перебувала у спільній власності феодалів на чолі з князем. Він і утримував бояр та дружину.
Тільки з другої половини XI - у XII ст. почало запроваджуватися велике індивідуальне землеволодіння.
На утримання вищого православного духовенства і монастирів великі князі київські надавали грошові пожертвування, орні землі, ліси, сіножаті тощо.
Селяни і міщани на утримання місцевих церков платили десятину (десяту частину від своїх прибутків).
Бояри — землевласники на Русі.
Феодалізм — суспільний лад, у якому вся земля й влада належали феодалам-землевласникам, які експлуатували залежних від них селян.
2. Населення міст поділялося на:
• міську знать - великих купців;
• міську бідноту:
- міські крамарі,
- ремісники,
- чернь — ті, хто нічого не мали й наймалися на “чорну роботу”.
3. Селяни-смерди — вільне населення, які разом з сім’єю господарювали на своїй ділянці землі, наданій йому князем за виконання певних служб і сплату данини. Смерди відбували військову повинність з власною зброєю та кіньми.
До середини XI ст. більша частина смердів була ще юридично вільною і сплачувала данину князям.
З другої половини XI — початку XII ст. значну частину смердів перетворено на залежних селян — челядь феодального маєтку
Значну групу населення становили закупи та рядовичі, які попали в залежність до феодалів
Становище холопів (рабів) зазнало певних змін. Князі та бояри перетворювали їх на залежних селян, які повинні були обробляти поля свого хазяїна.
Основна відмінність виникнення класу феодалів і феодально залежного населення в країнах Західної Європи і Київської Русі
1. Якою у багатьох країнах Заходу початком великому землеволодінню було покладено поділ завойованих земель між верхами завойовників, то в Київській Русі — поступове позбавлення земель селян-общинників князями, дружиною.
2. Отже, великі князівські і боярські землеволодіння в Київській Русі з’явилися за рахунок земель селян-общинників.
Answers & Comments
Объяснение:
Історія України опорні конспекти 7 клас
Основні верстви населення
1. Протягом XI - першої половини XII ст. на Русі поступово складався клас феодалів-землевласників:
• князі;
• великі бояри;
• церковна верхівка;
• духовенство;
• бояри;
• дружинники.
Земля перебувала у спільній власності феодалів на чолі з князем. Він і утримував бояр та дружину.
Тільки з другої половини XI - у XII ст. почало запроваджуватися велике індивідуальне землеволодіння.
На утримання вищого православного духовенства і монастирів великі князі київські надавали грошові пожертвування, орні землі, ліси, сіножаті тощо.
Селяни і міщани на утримання місцевих церков платили десятину (десяту частину від своїх прибутків).
Бояри — землевласники на Русі.
Феодалізм — суспільний лад, у якому вся земля й влада належали феодалам-землевласникам, які експлуатували залежних від них селян.
2. Населення міст поділялося на:
• міську знать - великих купців;
• міську бідноту:
- міські крамарі,
- ремісники,
- чернь — ті, хто нічого не мали й наймалися на “чорну роботу”.
3. Селяни-смерди — вільне населення, які разом з сім’єю господарювали на своїй ділянці землі, наданій йому князем за виконання певних служб і сплату данини. Смерди відбували військову повинність з власною зброєю та кіньми.
До середини XI ст. більша частина смердів була ще юридично вільною і сплачувала данину князям.
З другої половини XI — початку XII ст. значну частину смердів перетворено на залежних селян — челядь феодального маєтку
Значну групу населення становили закупи та рядовичі, які попали в залежність до феодалів
Становище холопів (рабів) зазнало певних змін. Князі та бояри перетворювали їх на залежних селян, які повинні були обробляти поля свого хазяїна.
Основна відмінність виникнення класу феодалів і феодально залежного населення в країнах Західної Європи і Київської Русі
1. Якою у багатьох країнах Заходу початком великому землеволодінню було покладено поділ завойованих земель між верхами завойовників, то в Київській Русі — поступове позбавлення земель селян-общинників князями, дружиною.
2. Отже, великі князівські і боярські землеволодіння в Київській Русі з’явилися за рахунок земель селян-общинників.