Внутрішня політика російського самодержавства цього періоду отримала назву освіченого абсолютизму, а найбільш яскравого вияву набула за часів правління Катерини П(1762-1796); цей час назвали «золотим віком».
Імператриця остаточно перебрала на себе видання законів (указів). Своїми указами Катерина II заборонила кріпосним селянам без дозволу поміщиків залишати своїх землевласників, подавати скарги на поміщиків до урядових органів; дозволила поміщикам засилати селян за провини в Сибір, продавати їх без землі; у 1783 р. поширила кріпосне право на Лівобережну Україну тощо.
Вершиною дворянських привілеїв став маніфест від 21 квітня 1785 р. про жалувані грамоти дворянству й містам. За дворянами юридично закріплювали селян з нерухомим майном; дворян звільняли від податків, повинностей, тілесних покарань, обов'язку нести військову й державну службу тощо. У містах створювалися міські думи й поліцейсько-господарські органи, а міщани поділялися на 6 розрядів за майновим цензом.
Answers & Comments
Внутрішня політика російського самодержавства цього періоду отримала назву освіченого абсолютизму, а найбільш яскравого вияву набула за часів правління Катерини П(1762-1796); цей час назвали «золотим віком».
Імператриця остаточно перебрала на себе видання законів (указів). Своїми указами Катерина II заборонила кріпосним селянам без дозволу поміщиків залишати своїх землевласників, подавати скарги на поміщиків до урядових органів; дозволила поміщикам засилати селян за провини в Сибір, продавати їх без землі; у 1783 р. поширила кріпосне право на Лівобережну Україну тощо.
Вершиною дворянських привілеїв став маніфест від 21 квітня 1785 р. про жалувані грамоти дворянству й містам. За дворянами юридично закріплювали селян з нерухомим майном; дворян звільняли від податків, повинностей, тілесних покарань, обов'язку нести військову й державну службу тощо. У містах створювалися міські думи й поліцейсько-господарські органи, а міщани поділялися на 6 розрядів за майновим цензом.