Історія шедевра українського бароко почалася з прийняття рішення у 1903 році про спорудження нової будівлі Земської управи, початковий проект якої розробив Олександр Іванович Ширшов (1869 -) у стилі французького ренесансу.
Однак після розгляду цього варіанту проекту, будівельна комісія міської думи вирішує, що нова будівля повинна відповідати сучасності з урахуванням нових течій в українській архітектурі. Настільки яскраво виражений український стиль в обробці зовнішнього оздоблення та внутрішніх інтер‘єрів..
2005 рік став знаковим для музею, який став дипломантом Першого Всеукраїнського фестивалю “Музей третього тисячоліття”.
АРХІТЕКТУРА:
Полтавського губернського земства, спроектовано в стилі українського модерну, – триповерховий корпус, перший поверх з яких – цокольний, декорований рожевим гранітом. Центральна частина з двома вежами і високої стрілчастої дахом виступає від основної частини, з боків якої розташовані ризаліти.
Майоліка і кераміка, прикрашають фасад (герби всіх повітових міст Полтавської губернії початку ХХ століття) і внутрішній інтер‘єр будівлі музею (рослинно-квітковий і геральдичний орнамент), спочатку були виготовлені в Миргороді та Опішні, а головний вхід прикрашає “дерево життя”, майстерно вирізане на дверях.
Answers & Comments
Ответ:
Історія шедевра українського бароко почалася з прийняття рішення у 1903 році про спорудження нової будівлі Земської управи, початковий проект якої розробив Олександр Іванович Ширшов (1869 -) у стилі французького ренесансу.
Однак після розгляду цього варіанту проекту, будівельна комісія міської думи вирішує, що нова будівля повинна відповідати сучасності з урахуванням нових течій в українській архітектурі. Настільки яскраво виражений український стиль в обробці зовнішнього оздоблення та внутрішніх інтер‘єрів..
2005 рік став знаковим для музею, який став дипломантом Першого Всеукраїнського фестивалю “Музей третього тисячоліття”.
АРХІТЕКТУРА:
Полтавського губернського земства, спроектовано в стилі українського модерну, – триповерховий корпус, перший поверх з яких – цокольний, декорований рожевим гранітом. Центральна частина з двома вежами і високої стрілчастої дахом виступає від основної частини, з боків якої розташовані ризаліти.
Майоліка і кераміка, прикрашають фасад (герби всіх повітових міст Полтавської губернії початку ХХ століття) і внутрішній інтер‘єр будівлі музею (рослинно-квітковий і геральдичний орнамент), спочатку були виготовлені в Миргороді та Опішні, а головний вхід прикрашає “дерево життя”, майстерно вирізане на дверях.