Сам В. М. Васнецов (у листі до П. П. Чистякова) описував картину так: «Богатирі Добриня, Ілля і Альоша Попович на богатирському виїзді — примічають в поле, чи немає де ворога , не ображають де кого?». На картині зображені три богатирі — Добриня Микитич, Ілля Муромець і Альоша Попович (головні герої російських билин) . Велетенські фігури богатирів і їх коней, розташовані на передньому плані картини, символізують силу і міць російського народу. Цьому враженню сприяють і значні розміри картини — 295х446 см. Посередині на вороному коні Ілля Муромець, дивиться вдалину з-під долоні, в одній руці у богатиря спис і щит, в іншій булатна палиця. Потужна сила, мудрість і витримка відчуваються у всьому його вигляді. У Муромця благородне російське обличчя, ясні меткі очі, прямий ніс, вольовий рот із щільно стиснутими губами, густа борода з сивиною. Сидить Ілля в Черкеську сідлі. Стоїть кінь і злегка трусить бубонцями, зло косить оком в бік ворога. Одягнений він в залізну кольчугу, на голові шолом. Пильно вдивляється Ілля — в степову далечінь, в сторону ворогів — кочівників. Він готовий до бою, але не поспішає: навіть ногу вивільнив із стремена.

Зліва на білому коні Добриня Микитич, виймає меч з піхов, готовий у будь-який момент кинутися в бій. Рисами обличчя Добриня нагадує самого художника Віктора Васнєцова, тип обличчя богатиря характерний для російських людей. Одягнений він багато і ошатно. Поверх кольчуги — дорогоцінні князівські обладунки, щит з дорогого червоного металу, інкрустованого золотом, візерунчастий високий шолом, чоботи кольору бірюзи. Добриня не так спокійний і розважливий, як Ілля Муромець. Він нетерпляче стискає рукоятку меча, наполовину вийнятого з піхов; ноги в стременах, очі пильно вдивляються в далечінь, він готовий у будь-яку хвилину кинутися в бій. Ілля — старший, без його наказу застава не зрушиться з місця. Прибере Ілля спис — значить, може Добриня кинутися на ворога.

кинутися на ворога. Праворуч на коні рудої масті Альоша Попович, тримає в руках лук зі стрілами. У порівнянні зі своїми товаришами він молодий і стрункий. Безбороде обличчя по-юному миловидне. На боці у Альоші Поповича сагайдак, а струнка фігура оперезана широким золотим поясом. Рудий кінь, на якому сидить Альоша Попович, низько опустив голову, маючи намір пощипати степової трави, але вуха нагострив — чекає команди. Богатирі зображені на тлі суворого степового пейзажу, їхні голови і плечі піднімаються над лінією горизонту, від чого богатирі здаються ще більш потужними і значними. Симетричне розташування фігур, стійкість композиції, навмисна скутість в їх рухах ( до пори до часу) передають згуртованість богатирів, об’єднаних спільним прагненням — не пропустити ворога в межі Русі. Степ покритий густою травою. Небо, похмуре і тривожне, означає небезпеку, що загрожує богатирям.