Для Джонотона виглядало все це дико, все що робили ті люди. Вони ламали та руйнували і казали що це жах. А Джонотона був іншої думки йому подобалась ця кроса. І він навіть захотів залишити собі тей клаптик від картини. Щоб милуватись. Щоб хоть якась частинка цієї краси залишилась. Він не розумів чому люди цю красу ненавидять. І звинувачували її у своїх проблемах. Нехотівши того його звушувал руйнувати її. Хоча він дуже нехотів цього робити.