Вітамі́н D має кілька форм. Їх називають кальцифероли і представлені вони переважно у вигляді двох речовин: ергокальциферолу (вітаміну D2), що надходить із дріжджів, та холекальциферолу (вітаміну D3), який отримано із тканин тварин.
Активними формами вітаміну D3 є кальцидіол і кальцитріол. У регуляції фізіологічних процесів в організмі активність метаболітів вітаміну D3 розподіляється в порядку спадання: 1,25(ОН)2D3 → 24,25(ОН)2D3 → 25ОНD3. Найвищу активність мають перші два метаболіти, фізіологічна дія яких в організмі інтегрується. Основна функція К. — регуляція обміну кальцію і фосфатів завдяки трьом механізмам: 1) транспорту іонів кальцію і фосфату крізь епітелій слизової оболонки тонкого кишечнику при їх всмоктуванні; 2) метаболізації кальцію в кістковій тканині; 3) реабсорбції кальцію і фосфату в ниркових канальцях.
Велике значення має вітамін D3 у репродуктивній функції, в ембріональний та постнатальний періоди життя, про що свідчить наявність високоспецифічних рецепторів до активних метаболітів вітаміну в клітинах органів і тканин, які забезпечують цю функцію. Є дані про бактерицидну дію вітаміну D3 при туберкульозі за рахунок його гальмівної дії на проліферацію мікробних клітин. При гнійних запаленнях він активує макрофагоцити, завдяки чому сприяє очищенню вогнища запалення. Недостатність К. відмічають у разі їх дефіциту в їжі, особливо у дітей при штучному вигодовуванні, при нестачі сонячного світла, захворюваннях нирок, недостатній продукції паратгормону. За останні роки швидкість синтезу вітаміну D3 в шкірі значно знизилася внаслідок змін фізико-хімічних властивостей атмосфери Землі під впливом різних антропогенних чинників (промислові викиди, надмірна хімізація сільського господарства, озонові дірки тощо), що призвело до змін спектра УФ-радіації. Зміна УФ-спектра призводить, з одного боку, до ізомеризації провітаміну в біологічно інертні речовини, а з іншого — до руйнування вже синтезованого вітаміну. Рівень вітаміну D3 у крові підвищується (гіпервітаміноз D) у процесі росту дітей, у вагітних та при годуванні грудним молоком, а також при надлишку сонячного світла, гіперпаратиреозі, кальцинозі, отруєнні екзогенним вітаміном D у високих дозах. При гіпервітамінозі спостерігається резорбція кісток, яка проявляється спонтанними переломами. Рівень вітаміну D3 в крові знижується при хронічній нирковій недостатності, уремії, постменопаузальному остеопорозі, рахіті у дітей, остеомаляції, у підлітків з цукровим діабетом ІІ типу, аліментарній остеодистрофії, біліарному і портальному цирозах печінки, тиреотоксикозі.
Answers & Comments
Объяснение:
Вітамі́н D має кілька форм. Їх називають кальцифероли і представлені вони переважно у вигляді двох речовин: ергокальциферолу (вітаміну D2), що надходить із дріжджів, та холекальциферолу (вітаміну D3), який отримано із тканин тварин.
Активними формами вітаміну D3 є кальцидіол і кальцитріол. У регуляції фізіологічних процесів в організмі активність метаболітів вітаміну D3 розподіляється в порядку спадання: 1,25(ОН)2D3 → 24,25(ОН)2D3 → 25ОНD3. Найвищу активність мають перші два метаболіти, фізіологічна дія яких в організмі інтегрується. Основна функція К. — регуляція обміну кальцію і фосфатів завдяки трьом механізмам: 1) транспорту іонів кальцію і фосфату крізь епітелій слизової оболонки тонкого кишечнику при їх всмоктуванні; 2) метаболізації кальцію в кістковій тканині; 3) реабсорбції кальцію і фосфату в ниркових канальцях.
Велике значення має вітамін D3 у репродуктивній функції, в ембріональний та постнатальний періоди життя, про що свідчить наявність високоспецифічних рецепторів до активних метаболітів вітаміну в клітинах органів і тканин, які забезпечують цю функцію. Є дані про бактерицидну дію вітаміну D3 при туберкульозі за рахунок його гальмівної дії на проліферацію мікробних клітин. При гнійних запаленнях він активує макрофагоцити, завдяки чому сприяє очищенню вогнища запалення. Недостатність К. відмічають у разі їх дефіциту в їжі, особливо у дітей при штучному вигодовуванні, при нестачі сонячного світла, захворюваннях нирок, недостатній продукції паратгормону. За останні роки швидкість синтезу вітаміну D3 в шкірі значно знизилася внаслідок змін фізико-хімічних властивостей атмосфери Землі під впливом різних антропогенних чинників (промислові викиди, надмірна хімізація сільського господарства, озонові дірки тощо), що призвело до змін спектра УФ-радіації. Зміна УФ-спектра призводить, з одного боку, до ізомеризації провітаміну в біологічно інертні речовини, а з іншого — до руйнування вже синтезованого вітаміну. Рівень вітаміну D3 у крові підвищується (гіпервітаміноз D) у процесі росту дітей, у вагітних та при годуванні грудним молоком, а також при надлишку сонячного світла, гіперпаратиреозі, кальцинозі, отруєнні екзогенним вітаміном D у високих дозах. При гіпервітамінозі спостерігається резорбція кісток, яка проявляється спонтанними переломами. Рівень вітаміну D3 в крові знижується при хронічній нирковій недостатності, уремії, постменопаузальному остеопорозі, рахіті у дітей, остеомаляції, у підлітків з цукровим діабетом ІІ типу, аліментарній остеодистрофії, біліарному і портальному цирозах печінки, тиреотоксикозі.