Товарне виробництво – це виробництво не для власного споживання, а на продаж. Товарне виробництво починає свою історію з ремесла, що виникає паралельно з натуральним господарством. ремесло виникає в зв’язку з вдосконаленням засобів виробництва та технологій. Перші ремісничі майстерні виникають у галузях гончарства, металодобування та металообробки. Серед селянських господарств поступово виникають господарства, в яких будується кузня чи гончарна майстерня. Поступово ці господарства перестають займатися землеробством і живуть з виробництва ремісничих товарів. Відділення ремесла відбувається в зв’язку з тим. що кожне селянське господарство не може на своєму подвір’ї тримати гончарну піч чи кузню – це занадто дорого і неефективно. В той же час одна кузня може задовольнити потреби одного-трьох сіл у металевих виробах. Поступово ремесло розгалужується, ремісники створюють міста або переселяються туди.
Товарне виробництво може бути простим та розширеним. Просте товарне виробництво – це виробництво на продаж з метою подальшого придбання необхідних товарів для задоволення потреб всіх членів сім’ї виробника. Просте товарне виробництво базується на особистій праці виробника та особистій власності виробника на засоби виробництва. Прикладом простого товарного виробництва є ремесло.
Розширене товарне виробництво – це виробництво товарів на продаж у постійно зростаючих обсягах з метою отримання прибутку. Першою формою розширеного товарного виробництва є мануфактура, яку пізніше, після промислового перевороту. замінюють заводи та фабрики, а також фермерське господарство. Характерними рисами розширеного товарного виробництва є:
1. суспільний поділ праці, що досяг рівня галузевого та поопераційного;
2. використання праці вільнонайманих робітників;
3. приватна власність підприємця на засоби виробництва і залежність прибутків від досконалості засобів виробництва;
4. відокремленість господарських одиниць (підприємств) одне від годного та здійснення зв’язків між ними через обмін (ринок);
5. стихійність обміну.
Розширене товарне виробництво базується на тому. що кожне підприємство виготовляє якийсь один вид товару на продаж, після продажу товару робітники підприємства отримують заробітну плату, а власник підприємства – прибуток. При розширеному товарному виробництві важливу роль відіграє обмін, що здійснюється при посередництві грошей.
Answers & Comments
Ответ:
Товарне виробництво – це виробництво не для власного споживання, а на продаж. Товарне виробництво починає свою історію з ремесла, що виникає паралельно з натуральним господарством. ремесло виникає в зв’язку з вдосконаленням засобів виробництва та технологій. Перші ремісничі майстерні виникають у галузях гончарства, металодобування та металообробки. Серед селянських господарств поступово виникають господарства, в яких будується кузня чи гончарна майстерня. Поступово ці господарства перестають займатися землеробством і живуть з виробництва ремісничих товарів. Відділення ремесла відбувається в зв’язку з тим. що кожне селянське господарство не може на своєму подвір’ї тримати гончарну піч чи кузню – це занадто дорого і неефективно. В той же час одна кузня може задовольнити потреби одного-трьох сіл у металевих виробах. Поступово ремесло розгалужується, ремісники створюють міста або переселяються туди.
Товарне виробництво може бути простим та розширеним. Просте товарне виробництво – це виробництво на продаж з метою подальшого придбання необхідних товарів для задоволення потреб всіх членів сім’ї виробника. Просте товарне виробництво базується на особистій праці виробника та особистій власності виробника на засоби виробництва. Прикладом простого товарного виробництва є ремесло.
Розширене товарне виробництво – це виробництво товарів на продаж у постійно зростаючих обсягах з метою отримання прибутку. Першою формою розширеного товарного виробництва є мануфактура, яку пізніше, після промислового перевороту. замінюють заводи та фабрики, а також фермерське господарство. Характерними рисами розширеного товарного виробництва є:
1. суспільний поділ праці, що досяг рівня галузевого та поопераційного;
2. використання праці вільнонайманих робітників;
3. приватна власність підприємця на засоби виробництва і залежність прибутків від досконалості засобів виробництва;
4. відокремленість господарських одиниць (підприємств) одне від годного та здійснення зв’язків між ними через обмін (ринок);
5. стихійність обміну.
Розширене товарне виробництво базується на тому. що кожне підприємство виготовляє якийсь один вид товару на продаж, після продажу товару робітники підприємства отримують заробітну плату, а власник підприємства – прибуток. При розширеному товарному виробництві важливу роль відіграє обмін, що здійснюється при посередництві грошей.