1. Старий Якименко оженив сина та таку-то вже невісточку собі взяв, що й не сказати!

2. Білолиця, гарна й весела, а прудка, як зайчик; і в хаті й на дворі в'ється, порядкує, господарює, і співає, і сміється, аж геть чутно її голосок дзвенячий.

3. Аби на світ благословилось, уже вона й прокинулась, як рання пташка, і клопочеться, й бігає.

4. Живуть щасливо, любенько; старий, на їх глядячи, тільки бога милосердного дякує.

5.  А дівчинка, справді, як та квіточка розпукується; таке славне дитяточко, веселе й здорове, на пречудо!