При самому вході до саду ріс великий трояндовий кущ: троянди на ньому були білі, але троє садівників фарбували їх на червоно. Аліса запитала, навіщо вони фарбують троянди. Їй пояснили, що тут мав рости червоний кущ, але посаджений був білий. Якби королева це виявила, то постинала б голови садівникам.
Наближалася Королева, і всі троє садівників попадали ниць. Почувся тупіт багатьох ніг, і Аліса побачила спочатку десятеро вояків із піками. Вони були плоскогруді й прямокутні, з руками й ногами по краєчках. За ними в колоні по двоє крокувало десятеро челядників, розцяцькованих бубнами. Далі, побравшись за руки, ішли парами десятеро королівських дітей і всі – в чирвових серцях. За дітьми виступали гості, здебільшого королі й королеви, і серед них Аліса впізнала Білого Кролика: він то цокотів щось нервовою скоромовкою, то усміхався, коли говорили інші, і врешті проминув Алісу, не помітивши її. За гостями йшов Чирвовий Валет. Він ніс королівську корону. А замикали всю цю пишну процесію Король і Королева Сердець.
Аліса думала, що коли всі лежать, то нема кому дивитися на Короля і Королеву. Тому дівчинка стояла. Королева запитала, як її звати. Аліса відповіла. Тоді королева запитала, хто такі тих троє, що біля Аліси. Дівчинка відповіла: "Звідки мені знати? То не мій клопіт". Королева розлютилася і наказала відтяти Алісі голову. "Дурниці!" — твердо промовила Аліса на весь голос, — і Королева затихла.
Валет, за наказом Королеви, обережно перевернув садівників носаком черевика. Вона поглянула на кущ троянд і наказала стяти голови садівникам.
Процесія рушила далі. Відстали тільки троє вояків, що мали скарати безталанних садівників. Ті кинулися до Аліси, благаючи її заступитися. Аліса повкидала садівників у найближчий квітковий горщик. Вояки покрутилися, поникали та й спокійнісінько подалися слідом за всіма.
Королева запропонувала Алісі пограти у крокет. Й Аліса, зацікавившись, пристала до процесії. Поруч неї дріботів Білий Кролик і збентежено зазирав їй в обличчя. Кролик прошепотів, що Герцогиню засуджено до страти, бо вона нам'яла Королеві вуха.
Почалася гра. Аліса подумала, що зроду-віку ще не бачила такого дивного крокетного майданчика – він був увесь у горбиках та рівчаках; замість куль тут котили живих їжаків; за молотки правили живі фламінго, а вояки, постававши навкарачки, вдавали ворітця.
Answers & Comments
Ответ:
Розділ восьмий
Королевин крокет
При самому вході до саду ріс великий трояндовий кущ: троянди на ньому були білі, але троє садівників фарбували їх на червоно. Аліса запитала, навіщо вони фарбують троянди. Їй пояснили, що тут мав рости червоний кущ, але посаджений був білий. Якби королева це виявила, то постинала б голови садівникам.
Наближалася Королева, і всі троє садівників попадали ниць. Почувся тупіт багатьох ніг, і Аліса побачила спочатку десятеро вояків із піками. Вони були плоскогруді й прямокутні, з руками й ногами по краєчках. За ними в колоні по двоє крокувало десятеро челядників, розцяцькованих бубнами. Далі, побравшись за руки, ішли парами десятеро королівських дітей і всі – в чирвових серцях. За дітьми виступали гості, здебільшого королі й королеви, і серед них Аліса впізнала Білого Кролика: він то цокотів щось нервовою скоромовкою, то усміхався, коли говорили інші, і врешті проминув Алісу, не помітивши її. За гостями йшов Чирвовий Валет. Він ніс королівську корону. А замикали всю цю пишну процесію Король і Королева Сердець.
Аліса думала, що коли всі лежать, то нема кому дивитися на Короля і Королеву. Тому дівчинка стояла. Королева запитала, як її звати. Аліса відповіла. Тоді королева запитала, хто такі тих троє, що біля Аліси. Дівчинка відповіла: "Звідки мені знати? То не мій клопіт". Королева розлютилася і наказала відтяти Алісі голову. "Дурниці!" — твердо промовила Аліса на весь голос, — і Королева затихла.
Валет, за наказом Королеви, обережно перевернув садівників носаком черевика. Вона поглянула на кущ троянд і наказала стяти голови садівникам.
Процесія рушила далі. Відстали тільки троє вояків, що мали скарати безталанних садівників. Ті кинулися до Аліси, благаючи її заступитися. Аліса повкидала садівників у найближчий квітковий горщик. Вояки покрутилися, поникали та й спокійнісінько подалися слідом за всіма.
Королева запропонувала Алісі пограти у крокет. Й Аліса, зацікавившись, пристала до процесії. Поруч неї дріботів Білий Кролик і збентежено зазирав їй в обличчя. Кролик прошепотів, що Герцогиню засуджено до страти, бо вона нам'яла Королеві вуха.
Почалася гра. Аліса подумала, що зроду-віку ще не бачила такого дивного крокетного майданчика – він був увесь у горбиках та рівчаках; замість куль тут котили живих їжаків; за молотки правили живі фламінго, а вояки, постававши навкарачки, вдавали ворітця.
Объяснение: