Ответ:

У багатьох українських народних піснях дуб постає як символ незламної сили, могутності та непереможного довголіття. Чому? А ось послухайте. Дуби й дійсно живуть надзвичайно довго. Серед них є справжні патріархи, дуби-довгожителі, яким буває понад тисячу років! Ще в сиву давнину люди поклонялися дубові, вірячи в його чудодійну силу. Слов'яни вважали дуб священним деревом. Під цими велетнями вони приносили жертви богам, справляли релігійні обряди. Предки наші навіть грізного бога Перуна вирізьблювали з дубових колод.Знайдено незаперечні докази того, що люди ще понад п'ять тисяч років тому розтирали жолуді на борошно і випікали з нього хліб. Обожнювання дуба, очевидно, зумовлено його довговічністю, надзвичайною міцністю деревини. Так, славнозвісний Хортицький дуб прожив майже дві тисячі років, а на Pівненщині нині росте тисячотрьохсотлітній красень. Традиційно на відзнаку народження хлопчика садили молоденький дубок. Шанують дубів наші дні. Насаджуються молоді діброви, гаї. Старі дуби охороняються законом як найцінніші пам'ятки природи.