Розрізняють вікове (ювенільне), сезонне (періодичне) і перманентне (постійне) линяння. Перше відбувається протягом перших місяців життя, друге − у певні сезони року, третє − цілорічно.

Линяння властиве членистоногим, плазунам, птахам, ссавцям тощо.

Серед безхребетних типове линяння відбувається у нематод, головохоботних, членистоногих та близьких до них груп. У більшості цих тварин линяння регулюється гормоном екдізоном. У цих груп линяння полягає у скиданні кутикули. Перед линянням внутрішні шари старої кутикули розчиняються, а нижче неї клітини гіподерми декретують нову кутикулу. Після линяння тварина швидко збільшується у розмірах (зазвичай шляхом поглинання води, або «надування» повітрям до затвердіння нової кутикули, після чого ріст припиняється до наступного линяння (періодичний ріст).

У нематод линяють личинки (зазвичай наявні чотири личинкові стадії). У більшості груп членистоногих (ракоподібні, павуки тощо) линяння та ріст продовжуються протягом усього життя.

Объяснение: