Помогиииииите
ВПРАВА 197. Прочитайте речення. Підкресліть лише складені іменні присудки і визначте со
сіб їх вираження.
1. Я для інших одцвів, я під серцем сховав свої квіти, я від ока чужого туманом осіннім укривсь,
я тобі засвічусь, як нікому іще не світивсь
Але якось вночі підійди і торкни мої віти
(В. Симоненко). 2. Як він любив цю переджнив'яну і жнив'яну пору, коли після всіх тривог тиха міс
терія нив ставала радістю душі (М. Стельмах). 3. Ця любов була, мабуть, найголовнішим джерелом
його творчості; вона щоразу повертала йому натхнення і нагадувала, в ім'я чого він працює; вона була
і сенсом його схвильованості, і суттю мислення (Д. Павличко). 4. Очі його були широко відкриті, в іх.
ній глибині теж летіли білі тіні, а уста — розтулені й ледь-ледь усміхнені (Ю. Мушкетик). 5. День був
ясний, сонячний, проте холодний (Ю. Мушкетик). 6. Буду мріяти й жити на крилах надій
(Д. Луценко). 7. Віз наш увесь дерев'яний: дід і прадід були чумаками, а чумаки не любили заліза
(О. Довженко). 8. Ми — смертні. Та знайте: народ не вмира! (В. Симоненко) 9. Вечір був м'який, теп-
лий, настояний на степових пахощах (О. Гончар).
ВПРАВА 197. Прочитайте речення. Підкресліть лише складені іменні присудки і визначте со
сіб їх вираження.
1. Я для інших одцвів, я під серцем сховав свої квіти, я від ока чужого туманом осіннім укривсь,
я тобі засвічусь, як нікому іще не світивсь
Але якось вночі підійди і торкни мої віти
(В. Симоненко). 2. Як він любив цю переджнив'яну і жнив'яну пору, коли після всіх тривог тиха міс
терія нив ставала радістю душі (М. Стельмах). 3. Ця любов була, мабуть, найголовнішим джерелом
його творчості; вона щоразу повертала йому натхнення і нагадувала, в ім'я чого він працює; вона була
і сенсом його схвильованості, і суттю мислення (Д. Павличко). 4. Очі його були широко відкриті, в іх.
ній глибині теж летіли білі тіні, а уста — розтулені й ледь-ледь усміхнені (Ю. Мушкетик). 5. День був
ясний, сонячний, проте холодний (Ю. Мушкетик). 6. Буду мріяти й жити на крилах надій
(Д. Луценко). 7. Віз наш увесь дерев'яний: дід і прадід були чумаками, а чумаки не любили заліза
(О. Довженко). 8. Ми — смертні. Та знайте: народ не вмира! (В. Симоненко) 9. Вечір був м'який, теп-
лий, настояний на степових пахощах (О. Гончар).
More Questions From This User See All
Answers & Comments
Verified answer
2. Як він любив цю переджнив'яну і жнив'яну пору, коли після всіх тривог тиха містерія нив ставала радістю душі (М. Стельмах).
Ставала радістю – дієслово-зв'язка + іменник;
3. Ця любов була, мабуть, найголовнішим джерелом його творчості; вона щоразу повертала йому натхнення і нагадувала, в ім'я чого він працює; вона була і сенсом його схвильованості, і суттю мислення (Д. Павличко).
Була джерелом – дієслово-зв'язка + іменник;
Була сенсом і суттю – дієслово-зв'язка + іменники;
4. Очі його були широко відкриті, в іхній глибині теж летіли білі тіні, а уста — розтулені й ледь-ледь усміхнені (Ю. Мушкетик).
Були відкриті – дієслово-зв'язка + дієприкметник
(Були) розтулені, усміхнені – дієслово-зв'язка (опущене) + дієприкметники;
5. День був ясний, сонячний, проте холодний (Ю. Мушкетик).
Був ясний, сонячний, холодний – дієслово-зв'язка + прикметники;
8. Ми — смертні. Та знайте: народ не вмира! (В. Симоненко).
Є (опущено) смертні – дієслово-зв'язка (опущене) + прикметник;
7. Віз наш увесь дерев'яний: дід і прадід були чумаками, а чумаки не любили заліза (О. Довженко).
Були чумаками – дієслово-зв'язка + іменник;
9. Вечір був м'який, теплий, настояний на степових пахощах (О. Гончар).
Був м'який, теплий, настояний – дієслово-зв'язка + прикметники і дієприкметник.