своїх поезіях Сапфо застосовує особливу, складну за ритмікою строфу, згодом названу сапфічною. Це чотиривірш, у якому перші три вірші мають одинадцять складів, четвертий - п’ять, і кожний містить певний завершений образ, закінчену думку.
Сапфо розповідає про почуття щиро, переконливо й емоційно. Чиєї ж любові так пристрасно шукає її лірична героїня? За переказами, то був Фаон - перевізник з острова Лесбос. Якось йому випало переправляти богиню кохання Афродіту, що прибрала подобу немічної старої. Зглянувшись, чоловік не взяв з убогої платні, й на подяку отримав надзвичайну вроду. В одній з елегій Овідія ідеться про те, що Фаона покохала сама Сапфо і, не відчувши взаємності, кинулася в море. Історія ця - романтична легенда й водночас свідчення великої популярності поетеси, яка стала майже міфічною постаттю. Утім, за свідченням сучасників, вона дожила до похилого віку й померла на руках учениць.
Answers & Comments
Ответ:
своїх поезіях Сапфо застосовує особливу, складну за ритмікою строфу, згодом названу сапфічною. Це чотиривірш, у якому перші три вірші мають одинадцять складів, четвертий - п’ять, і кожний містить певний завершений образ, закінчену думку.
Сапфо розповідає про почуття щиро, переконливо й емоційно. Чиєї ж любові так пристрасно шукає її лірична героїня? За переказами, то був Фаон - перевізник з острова Лесбос. Якось йому випало переправляти богиню кохання Афродіту, що прибрала подобу немічної старої. Зглянувшись, чоловік не взяв з убогої платні, й на подяку отримав надзвичайну вроду. В одній з елегій Овідія ідеться про те, що Фаона покохала сама Сапфо і, не відчувши взаємності, кинулася в море. Історія ця - романтична легенда й водночас свідчення великої популярності поетеси, яка стала майже міфічною постаттю. Утім, за свідченням сучасників, вона дожила до похилого віку й померла на руках учениць.