1.Будяк скаче, невгаває,

Підморгне і примовляє;

«Оттак, квіти, так!»

2.«Отак, дідусю, вибачай! —

Радіючи, щебечуть діти,—

Шкода, гостинців не бажай,

Бо не достанемо ділити!

3.«Я таке, що всякий знає,

Бо на мене світ увесь

Ласо дуже поглядає»,—

Обізвався хтось і десь