Ответ:

Я вважаю, що в даному творі всеж – таки більше добра. Бо хоч нам і показували, що на німця злилися деякі люди – він продовжував не просто працювати, а при цьому ще й залишався людиною. На це вказують такі його вчинки: він робив іграшки для дівчат, співав їм пісні, і хоч вони і не розуміли, він все одно це робив, не дивлячись на те, що вони його не дуже любили, сприймали його несерйозно. Він робив ці справи, хоч і був втомлений після дня, бо він бачив у цих дівчатках своїх дочок, що лишилися у Лейпцигу (я вже не пам'ятаю, в якому місті точно, тому раджу: якщо не певен, що це Лейпциг – пиши "у Німеччині") , і віддавав їм свою любов і турботу. Це було необхідно і йому і їм. Після декількох днів і жінки, що принизливо ставились до німця вже ставились байдуже, і, потім – краще; бо вони бачили в ньому (в ньому, і в інших німцях) своїх чоловіків, що пішли на війну.

Їм було жаль, коли помер німець, бо вони до нього "прив'язалися"

Объяснение:

Я люблю писати довго, тому можеш у деяких місцях скорочувати мій твір, і задавати правки.