Ліси розстилають таємничі шерехи, під ногами перешіптується туман, невидимі крила качок пролопотіли над верхівками дерев і обізвалися сплеском у лісовому озерці. Дерева не менш складні організми, аніж люди, просто вони інакше відчувають плин часу та живуть іншими часовими категоріями. І людина, чиє життя завжди схоже на життя сізіфове, має подякувати вічно молодій природі за те щасливе натхнення, яким вона наділяє людину. Сонце, червоно граючи, сідало, захід палав, наче пожежею. Летять роки, я сам не відаю, куди.