Помогите написать сочинение на тему "прощання з осінню 2013"
Answers & Comments
сонях
Як прекрасно йти тоненькою стрічечкою стежини і, забуваючи про все,розчинятися у величній красі лісу! Він начебто розкриває для тебе своїобійми, і ти завмираєш у німому подиві.
Тиша захоплює тебе. Ти стоїш нерухомо, немов чекаєш на щось. Але отналітає вітер, і все відразу оживає. Прокидаються дерева, скидають ізсебе сонячне листя — листи Осені і Лісу. Ти чекав їх так довго!Перебираючи кожний листок, нарешті знаходиш лист, адресований тількитобі.
Про що думає Ліс? Про що мріє? Вдивляючись у жовтогарячі прожилкиКленового листа, можна про все довідатися: Ліс пише тобі про Літо ізсонцем, що сміється, і солов'їні трелі, про весну з її першими квітами,журавлями і квітучими деревами. Про чарівницю-зиму, що незабаром прийде,накриє Ліс своїм сніжним килимом, і він заблищить на сонці.
Поки ж Ліс живе в Осені і радіє кожній миті, незважаючи, що плинуть дні,місяці... І Осінь змінюється. Вона дедалі частіше сумує та плачеосіннім дощем.
А як чудово сидіти в лісі під ялинкою і спостерігати за сріблистимикраплями! Дощ наповнює ліс неповторною свіжістю. Тобі зовсім не сумно,навпаки — ти радієш, коли раптом бачиш маленькі різнобарвні гриби, щонепомітно з'явилися під деревом.
Твоя душа злітає високо до небес. І це почуття польоту ти ховаєш глибоков серці, щоб донести його до наступної Осені, а може, щоб пронестичерез усе життя...
Answers & Comments
Тиша захоплює тебе. Ти стоїш нерухомо, немов чекаєш на щось. Але отналітає вітер, і все відразу оживає. Прокидаються дерева, скидають ізсебе сонячне листя — листи Осені і Лісу. Ти чекав їх так довго!Перебираючи кожний листок, нарешті знаходиш лист, адресований тількитобі.
Про що думає Ліс? Про що мріє? Вдивляючись у жовтогарячі прожилкиКленового листа, можна про все довідатися: Ліс пише тобі про Літо ізсонцем, що сміється, і солов'їні трелі, про весну з її першими квітами,журавлями і квітучими деревами. Про чарівницю-зиму, що незабаром прийде,накриє Ліс своїм сніжним килимом, і він заблищить на сонці.
Поки ж Ліс живе в Осені і радіє кожній миті, незважаючи, що плинуть дні,місяці... І Осінь змінюється. Вона дедалі частіше сумує та плачеосіннім дощем.
А як чудово сидіти в лісі під ялинкою і спостерігати за сріблистимикраплями! Дощ наповнює ліс неповторною свіжістю. Тобі зовсім не сумно,навпаки — ти радієш, коли раптом бачиш маленькі різнобарвні гриби, щонепомітно з'явилися під деревом.
Твоя душа злітає високо до небес. І це почуття польоту ти ховаєш глибоков серці, щоб донести його до наступної Осені, а може, щоб пронестичерез усе життя...