Вітаю, шановний добродію.

Ваша історія, так яскраво змальована письменником Джеком Лондоном в оповіданні «Любов до життя», дуже збентежила і схвилювала мене. Спочатку оповідання здалося мені звичайною пригодницькою історією. Але перші ж сторінки цієї дивовижної, на мій погляд, історії збудили в мені купу емоцій та викликали водночас багато запитань.

Я розумію, що вам напевно, важко згадувати ті події. Та, якщо ви все ж таки вирішите відповісти на мого листа, хотілося б знати, як сприйняли ви зраду товариша, описану на початку оповідання. Як почуває себе людина, покинута сам на сам із диким і жорстоким навколишнім світом?

Дуже реалістично та з великою майстерністю на сторінках оповідання змальовано всю скрутність становища, в якому ви опинились. При цьому ваша історія здається привабливою, сповненою романтичного героїзму, пригодою. Та, я впевнений, навряд чи саме такою вона здавалася вам. Навряд чи слово «героїзм» навіть спадало вам на думку, але ж, я певен, що саме їм і повинен бути просякнений кожен крок людини, що вирішила вижити, не зважаючи на будь-які перешкоди. Багато виснажливих випробувань випало на вашу долю на цьому нелегкому шляху. Але більш за все вразило мене, ваше рішення розлучитися зі скарбом, заради якого і здійснювалась ця небезпечна подорож. Мабуть, небагато знайдеться у світі людей, здатних на подібні вчинки.

Наприкінці листа хочу сказати, що ваша історія, насамперед, постає взірцем справжньої людської мужності та витривалості. Вона розкриває справжні цінності людського життя та вказує на те, що саме життя і є головним скарбом кожної людини.

З повагою, ім'я.