Ответ:

Пісня мого народу

Тисячі літ живе народ наш на плодючій прикрасній землі.Розметений по широких степах,між велетенськими ріками й лісами,але єдиний,дужий і добрий до всьго живого, до рослин і тварин,до сонця і зірок,до вітрів і роси...

Багато хто хотів погнобити,знищити і пустити в непам'ять наш народ.Здавався він чужинцям таким добрим,лагідним і безпомічним,що сам упаде в руки,

як перестиглий плід.Але він стояв уперто,непохитно: і линула до самого неба пісня

"Ой не шуми-луже,зелений байриче".

Веснянки й коляди,думи й балади це вся історія народу в цьому безмежному материкові високої поезії.

М.Гоголь писав:"Пісня - це народна історія,жива,яскрава,наповнена фарб,істини".

Безперечно, у піснях наш народ  не тільки виспівував,

виливав свій біль і свій геній,але й леліяв і зберігав українську душу.