Ответ:

МАТЕРІ-СТРАДНИЦІ

Далека, самотня й далека,

у цілому світі одна, дні і ночі,

у студень і спеку,

до мене летить вона.

Рідна, як пісня з колиски,

тиха, як свято волинське.

Готова завжди до страждання,

до горя, до болю і втрат,

вона віддала б останнє

й терпіла сама стократ,

щоб доля мене ласкала,

щоб лихо мене минало.

Але у безсонні ночі,

як ноги і руки гудуть,

гнітять її сни пророчі

про тернями вкриту путь.

Що я не такий, як люди,

і щастя мені не буде.

Навколішки в тихій молитві,

як страдниця і як свята,

благає вона захистити

і небо мені пригорта.

А потім свої скорботи

топить у вічній роботі.

Розгойдані темні хвилі

лягають в тюремні сни

і носять уламки милі.

То образ її між них,

чи тільки страждання безкрає?

Я знаю: любов не вмирає.

Ответ: Думаю поправилась

Объяснение: