Здравствуйте, Евгений! Я вот решил написать Вам письмо, потому что считаю Вас человеком, с которого я бы мог взять пример.
Мне нравится в Вас всё: и внешность, и образованность, и воспитанность, и умение держать себя в обществе, и благородный характер. Кроме того, Вы не скупой, не скучный, не заносчивый, не высокомерный. Да, конечно, немного вспыльчив и не всегда благоразумен, но ведь эти черты простительны такому молодому человеку, как Вы.
В своей жизни Вы, к сожалению, успели совершить одну непростительную ошибку, убив на дуэли одного юного поэта, но, я думаю, наказание за этот грех стал Вы уже понесли и перед Богом и перед людьми.
Не удивительно, что Вы нравитесь женщинам - ведь Вы умеете за ними ухаживать и пленяете их своими изысканными манерами и многочисленными талантами.
Вот и Татьяна влюбилась в Вас без памяти. Даже отважилась на рискованный шаг - сама в этом первая призналась. И вот здесь я в первый раз Вас зауважал: вы не воспользовались ситуацией и не стали отравлять жизнь молодой и неопытной девушки. Вы сообщили ей пусть горькую, но истинную правду, что в мужья Вы не годитесь, а легкую интрижку затевать с нею вам совесть не позволяет. Она, конечно, некоторое время была в смятении, но потом успокоилась и вполне удачно вышла замуж и приобрела высокое положение в обществе.
Вы немного пожалели об этом, когда увидели её через несколько лет с мужем-генералом, но что ж жалеть? Мне хочется Вас утешить: ведь жизнь на этом не заканчивается, у Вас впереди ещё много счастливых встреч.
Я желаю Вам найти свою любовь и жить спокойной жизнью в любви и согласии с Вашей новой избранницей.
Вариант:
Добридень Вам, шановний пане Онегін. Ви мені дуже подобаєтесь, тому я Вам і пишу цього листа і сподіваюся, що Ви його отримаєте у тому світі, де зараз перебуваєте.
Чого тільки про Вас тут не пишуть: Ви і бездушний, і холодний, і лінивий, і взагалі "зайва людина". А я хочу вас підтримати. Насправді ви не зайва людина, а просто живете так, як Вас виховали, так, як було прийнято у Вашому суспільстві. Ваш статус заможної та незалежної людини вимагав від Вас саме такого життя - безтурботного, повного розваг та розкошів. При цьому Ви нікому не зробили нічого злого, отже Ви - хороша людина. І ще Вас багато хто вважає безсердечним, бо Ви не відповіли взаємністю дівчині, що вас покохала, - Тетяні Ларіній. Ви її ще пам"ятаєте? Вона написала Вам того листа, який нас і досі примушують вивчати напам"ять. Так от, Ви їй тоді відмовили у взаємності. Як на мене, зробили дуже правильно. І що головне - чесно. Ви їй пояснили, що зовсім не створені для подружнього життя, і тим самим вберегли її і себе від величезної помилки. Взагалі-то вона досить швидко оговталася після цього і, як кажуть, вдало вийшла заміж. Про Вас мені відомо, що в образі заміжньої дами вона все ж викликала у Вас певні почуття, але, як тепер кажуть, хто не встиг, той запізнився.
А далі, що ж з Вами було потім, коли поет так несподівано Вас залишив? Ось про це я б хотів дізнатися з Вашої відповіді на мій лист. Всього найкращого і прийміть мої вітання.
Answers & Comments
Здравствуйте, Евгений! Я вот решил написать Вам письмо, потому что считаю Вас человеком, с которого я бы мог взять пример.
Мне нравится в Вас всё: и внешность, и образованность, и воспитанность, и умение держать себя в обществе, и благородный характер. Кроме того, Вы не скупой, не скучный, не заносчивый, не высокомерный. Да, конечно, немного вспыльчив и не всегда благоразумен, но ведь эти черты простительны такому молодому человеку, как Вы.
В своей жизни Вы, к сожалению, успели совершить одну непростительную ошибку, убив на дуэли одного юного поэта, но, я думаю, наказание за этот грех стал Вы уже понесли и перед Богом и перед людьми.
Не удивительно, что Вы нравитесь женщинам - ведь Вы умеете за ними ухаживать и пленяете их своими изысканными манерами и многочисленными талантами.
Вот и Татьяна влюбилась в Вас без памяти. Даже отважилась на рискованный шаг - сама в этом первая призналась. И вот здесь я в первый раз Вас зауважал: вы не воспользовались ситуацией и не стали отравлять жизнь молодой и неопытной девушки. Вы сообщили ей пусть горькую, но истинную правду, что в мужья Вы не годитесь, а легкую интрижку затевать с нею вам совесть не позволяет. Она, конечно, некоторое время была в смятении, но потом успокоилась и вполне удачно вышла замуж и приобрела высокое положение в обществе.
Вы немного пожалели об этом, когда увидели её через несколько лет с мужем-генералом, но что ж жалеть? Мне хочется Вас утешить: ведь жизнь на этом не заканчивается, у Вас впереди ещё много счастливых встреч.
Я желаю Вам найти свою любовь и жить спокойной жизнью в любви и согласии с Вашей новой избранницей.
Вариант:
Добридень Вам, шановний пане Онегін. Ви мені дуже подобаєтесь, тому я Вам і пишу цього листа і сподіваюся, що Ви його отримаєте у тому світі, де зараз перебуваєте.
Чого тільки про Вас тут не пишуть: Ви і бездушний, і холодний, і лінивий, і взагалі "зайва людина". А я хочу вас підтримати. Насправді ви не зайва людина, а просто живете так, як Вас виховали, так, як було прийнято у Вашому суспільстві. Ваш статус заможної та незалежної людини вимагав від Вас саме такого життя - безтурботного, повного розваг та розкошів. При цьому Ви нікому не зробили нічого злого, отже Ви - хороша людина. І ще Вас багато хто вважає безсердечним, бо Ви не відповіли взаємністю дівчині, що вас покохала, - Тетяні Ларіній. Ви її ще пам"ятаєте? Вона написала Вам того листа, який нас і досі примушують вивчати напам"ять. Так от, Ви їй тоді відмовили у взаємності. Як на мене, зробили дуже правильно. І що головне - чесно. Ви їй пояснили, що зовсім не створені для подружнього життя, і тим самим вберегли її і себе від величезної помилки. Взагалі-то вона досить швидко оговталася після цього і, як кажуть, вдало вийшла заміж. Про Вас мені відомо, що в образі заміжньої дами вона все ж викликала у Вас певні почуття, але, як тепер кажуть, хто не встиг, той запізнився.
А далі, що ж з Вами було потім, коли поет так несподівано Вас залишив? Ось про це я б хотів дізнатися з Вашої відповіді на мій лист. Всього найкращого і прийміть мої вітання.