Любов (кохання) — почуття глибокої сердечної прихильності до особи[1], прив'язаності або сильного інтересу до когось чи чогось[1]. Любов'ю називають внутрішній, духовний потяг до чого-небудь; глибоку повагу, шанобливе ставлення чи приязнь до людини[1]; стосунки між чоловіком і жінкою, викликані прихильністю, або інтимні стосунки між ними[1]. У християнстві — найвища і найпрекрасніша чеснота, безкорисна любов Бога до людини, або людини до ближнього. Також — коха́ння (у значенні прихильності до особи іншої статі)[2], зако́ханість, ми́лість[3].
юбовь к себе - это не эгоизм. Любовь к себе может быть эгоистичной, а может и не быть. Любовь - отражение нашей личности, и если человек эгоист, то и его любовь к себе будет эгоистична. Строго говоря, тут правильнее говорить не о любви к себе, а о влюбленности в себя. Очарование собой, поглощенность собой, преувеличение своих достоинств - это признаки влюбленности в себя, и такая влюбленность действительно достаточно эгоистичнаэгоистична
Answers & Comments
Любов (кохання) — почуття глибокої сердечної прихильності до особи[1], прив'язаності або сильного інтересу до когось чи чогось[1]. Любов'ю називають внутрішній, духовний потяг до чого-небудь; глибоку повагу, шанобливе ставлення чи приязнь до людини[1]; стосунки між чоловіком і жінкою, викликані прихильністю, або інтимні стосунки між ними[1]. У християнстві — найвища і найпрекрасніша чеснота, безкорисна любов Бога до людини, або людини до ближнього. Також — коха́ння (у значенні прихильності до особи іншої статі)[2], зако́ханість, ми́лість[3].
любовь
Ответ:
юбовь к себе - это не эгоизм. Любовь к себе может быть эгоистичной, а может и не быть. Любовь - отражение нашей личности, и если человек эгоист, то и его любовь к себе будет эгоистична. Строго говоря, тут правильнее говорить не о любви к себе, а о влюбленности в себя. Очарование собой, поглощенность собой, преувеличение своих достоинств - это признаки влюбленности в себя, и такая влюбленность действительно достаточно эгоистичнаэгоистична
Объяснение: