)Аналізатори мають ряд властивостей: — висока чутливість до адекватних подразників. Мірою кількісної оцінки чутливості є порогова інтенсивність подразника, дія якого викликає відчуття; — диференціальна (розрізняльна) чутливість. Аналізатори мають здатність виявляти відмінності за інтенсивністю подразника. Існує диференціальний поріг(найменша величина, на котру необхідно змінити силу подразника, щоб викликати мінімальну зміну відчуття).
2)
Органи дотику, нюху та смаку
Дотик виникає при подразненні рецепторів шкіри, слизових оболонок. Збудження в цих рецепторах виникають при доторкуванні, натискуванні, дії тепла і холоду та ін. впливів. Користуючись дотиком, можемо визначати такі фізичні властивості предметів, як форма, твердість - м'якість, характер поверхні, тепло - холод.
Больові відчуття можна розглядати як одну з форм дотику.
Рецептори розташовані в епідермісі і власне шкірі. Їх будова неоднакова, та відрізняються за функціями. Одні сприймають дотик, інші тиск, холод, тепло, біль. Деякі здатні одночасно сприймати механічні та температурні подразнення.
Характер відчуття формується залежно від частоти дії подразника. Якщо вона постійна, утворюється відчуття тиску. Коли короткочасна - відчуття дотику, а за високої частоти зміни сили подразника - відчуття вібрації.
Найбільша чутливість властива нервовим закінченням кінчиків губ, язика, менша - кінчикам пальців рук, долоней. Низькою чутливістю до дотику характеризується шкіра спиши. Стоп, живота.
Збудження, яке виникає в рецепторах шкіри, надходить по доцентрових волокнах нервів у кору великих півкуль у ділянці задньої центральної звивини, де розташована зона шкірно-м'язового чуття. В ЦНС формується відчуття, яке називають дотиком. Отже, рецептори шкіри, нервові волокна і центри головного мозку складають шкірний аналізатор. Його порушення в будь-якій частині приводять до розладів дотику. У випадку втрати зору він дає можливість людині обходитись без нього, звичайно не в повній мірі.
НЮХ - процес сприйняття запахів речовин
1)Сенсорні системи кодують чотири аспекти стимулу: тип (модальність), інтенсивність, положення і тривалість. Час надходження і різниця фаз звукового стимулу використовуються слуховою сенсорною системою для місцезнаходження джерела звуку. Рецептори чутливі до відповідних типів стимулів (наприклад, механорецептори відповідають переважно на дотикові стимули). Рецептори надсилають потенціали дії у певній послідовності (див. Нервове кодування) для сигналізування про інтенсивність стимулу (наприклад, наскільки гучним є звук). Положення стимульованого рецептора на/у тілі дає мозку інформацію про положення стимулу (наприклад, стимуляція механорецептора на пальці зумовлює надсилання до мозку інформації про стимул, що діє на цей палець). Тривалість стимулу передається також послідовністю потенціалів дії, які створюються рецепторами. Потенціали дії передаються до мозку через аферентні нейрони.
Answers & Comments
)Аналізатори мають ряд властивостей: — висока чутливість до адекватних подразників. Мірою кількісної оцінки чутливості є порогова інтенсивність подразника, дія якого викликає відчуття; — диференціальна (розрізняльна) чутливість. Аналізатори мають здатність виявляти відмінності за інтенсивністю подразника. Існує диференціальний поріг(найменша величина, на котру необхідно змінити силу подразника, щоб викликати мінімальну зміну відчуття).
2)
Органи дотику, нюху та смаку
Дотик виникає при подразненні рецепторів шкіри, слизових оболонок. Збудження в цих рецепторах виникають при доторкуванні, натискуванні, дії тепла і холоду та ін. впливів. Користуючись дотиком, можемо визначати такі фізичні властивості предметів, як форма, твердість - м'якість, характер поверхні, тепло - холод.
Больові відчуття можна розглядати як одну з форм дотику.
Рецептори розташовані в епідермісі і власне шкірі. Їх будова неоднакова, та відрізняються за функціями. Одні сприймають дотик, інші тиск, холод, тепло, біль. Деякі здатні одночасно сприймати механічні та температурні подразнення.
Характер відчуття формується залежно від частоти дії подразника. Якщо вона постійна, утворюється відчуття тиску. Коли короткочасна - відчуття дотику, а за високої частоти зміни сили подразника - відчуття вібрації.
Найбільша чутливість властива нервовим закінченням кінчиків губ, язика, менша - кінчикам пальців рук, долоней. Низькою чутливістю до дотику характеризується шкіра спиши. Стоп, живота.
Збудження, яке виникає в рецепторах шкіри, надходить по доцентрових волокнах нервів у кору великих півкуль у ділянці задньої центральної звивини, де розташована зона шкірно-м'язового чуття. В ЦНС формується відчуття, яке називають дотиком. Отже, рецептори шкіри, нервові волокна і центри головного мозку складають шкірний аналізатор. Його порушення в будь-якій частині приводять до розладів дотику. У випадку втрати зору він дає можливість людині обходитись без нього, звичайно не в повній мірі.
НЮХ - процес сприйняття запахів речовин
1)Сенсорні системи кодують чотири аспекти стимулу: тип (модальність), інтенсивність, положення і тривалість. Час надходження і різниця фаз звукового стимулу використовуються слуховою сенсорною системою для місцезнаходження джерела звуку. Рецептори чутливі до відповідних типів стимулів (наприклад, механорецептори відповідають переважно на дотикові стимули). Рецептори надсилають потенціали дії у певній послідовності (див. Нервове кодування) для сигналізування про інтенсивність стимулу (наприклад, наскільки гучним є звук). Положення стимульованого рецептора на/у тілі дає мозку інформацію про положення стимулу (наприклад, стимуляція механорецептора на пальці зумовлює надсилання до мозку інформації про стимул, що діє на цей палець). Тривалість стимулу передається також послідовністю потенціалів дії, які створюються рецепторами. Потенціали дії передаються до мозку через аферентні нейрони.