ПОМОГИТЕ ПЖ!!!

Прочитайте текст. Визначте тему, основну думку. До якого стилю належить текст? Обґрунтуйте свою відповідь.


ГРАМАТИКА М. СМОТРИЦЬКОГО —
ПЕРЛИНА ДАВНЬОГО МОВОЗНАВСТВА
«Грамматіки СлавεнскиѦ правилноε Сvнтаґма» — один із
найвидатніших творів давнього слов’янського мовознавства.
Його написав молодий учений, добре обізнаний із тодішньою
європейською та вітчизняною граматичною наукою, досвідчений педагог, що викладав у школах Вільна, Острога, Києва.
Очевидно, під час викладання й ректорування в Київській школі Мелетій написав якщо не ввесь текст, то принаймні більшу
частину «Граматики» (1614 р. або 1615–1617 рр. — перша пол.
1618 р.). Збереглося кілька примірників «Граматики» Смотрицького, що мають на титульній сторінці дату — 1618 рік.
«Граматика» Смотрицького призначена була передусім для
викладачів. Вона велика обсягом, насичена визначеннями, прикладами, поясненнями винятків із правил. Звертаючись у передмові до вчителів і учнів, автор уперше у вітчизняному мовознавстві торкається питання про стиль й нормативність у мові.
У «Граматиці» немає розрізнення букви і звука. Голосні
автор ділить на «самогласна А», без яких не може бути складу та «припражногласна А». Смотрицький узаконює вживання літери ґ (різновиду грецької гами) для передачі вибухового
звуку, на відміну від г, що вживається для передачі фрикативного (українського) звука. Автор виявляє важливу особливість
чергування приголосних. Учений подає правила орфографії.
Уперше регулює написання великої букви: її слід уживати на
початку віршованої строфи, після крапки, на початку власних
назв, слів на означення санів, наук та їх частин.
Чітко виклав Смотрицький параграф про розділові знаки,
зокрема про вживання коми для позначення недовгої паузи,
крапки, що ставиться, коли речення зовсім закінчене.
Найбільший розділ присвячений розгляду частин мови в такому порядку: «Има», «Мѣстоимεнїε», «Глаголъ», «Причастїε»,
«Нарѣчїε», «Прε(д)логъ». «Союзъ», «Мε(ж)домεтїε». Учений,
відкинувши не властивий слов’янській системі артикль, замість нього виділяє вигук.
Автор глибше осмислив особливості слов’янського відмінювання. В основних рисах його поділ іменників на відміни
зберігається і в сучасних граматиках східнослов’янських мов.
Смотрицький виділяє сім відмінків. Великою заслугою є те,
що він перший виділив місцевий відмінок.
Смотрицький перший у нашому мовознавстві підкреслює
граматичну категорію живих істот і неживих предметів.
Автор уперше вводить поняття перехідності й неперехідності дії. Категорію виду в сучасному розумінні він не виділяє.
Великим досягненням Смотрицького як мовознавця було
осмислення особливостей відмінювання слов’янського дієслова, виділення двох дієвідмін.
Значне місце в пам’ятці посідає третя її частина, присвячена синтаксису, що закладає підвалини для вчення про зв’язки
слів у реченнях. Учений досить детально висвітлив синтаксичні
Мелетій Смотрицький
Право для безоплатного розміщення підручника в мережі Інтернет має
зв’язки узгодження й керування іменних частин мови, що часто збігаються з живомовними. Остання частина «Граматики»
містить стислий курс з теорії віршування (За В. Німчуком).