коли мимо гуркотів важкий ешелон, барак теж ніби зривався з місця;

такої не всяка й кухарка зварить;

мовби десь угорі над станцією постійно, одним голосом дзуремів шахтний вентилятор;

поїзди йшли частіше й швидше, ніж раніш;

Гори над степом удалині стояли білі, мов пухнасті на погоду хмари;

вона пахла м'ятно і ладанно, як сухі квіти в головах у дядька Кирила;

рештки стін і простінків згоріли у Климка на очах — швидко, як тріски.