Поставте розділові знаки
1. А що, коли я й справді лісова мавка запитала дівчина грайливо. 2. Скільки кілометрів до міста запитав мене супутник. 3. Богдан розсміявся Що ж я вам дам, коли маю тільки один пейзажний вірш. 4. І я зважився Дідусю, а ви візьмете мене з собою в море. 5. То правда згодився дідусь Генеральського чину безвусим не доскочиш. 6. А мені жаль дерев рубати. Хай би росли зітхнув Андрій. 7. Іх ти ж, сосна яка вигналась задрав угору голову Микола. 8. Яка краса! вигукнула мати. 9. Чого зажурився, мій любий козаче? питає дівчина вродлива. 10. І гукнуло військо хором Ми готові йти до бою! 11. Судді звертаються до кривдника Ну, братику, говори, чи правда те, що товариш на тебе каже? 12. Тут всі четверо до нього Поможіть нам, поможіть! Як пройти в оту країну, розкажіть нам, розкажіть? 13. Хто знайшов колосок? спитав півник. 14. Казав пан Кожух дам. 15. Ось де місце для твердині! з уст зірвалися слова. 16. І твердиня тут постане! князь Данило порішив.
Виправте помилки
1. Рядки з поезії Івана Франка: «Лиш боротись - значить жить», «Книги - морська глибина», «Якби ти знав, як много важить слово», давно вже стали афоризмами. Г. Козачук. 2. Борис Олійник пише: Олесь Гончар як письменник виріс на рахманному чорноземі доброї української реалістичної школи. 3. Олесь Гончар пише, що Леся Українка: «Поряд із Шевченком, Франком, Панасом Мирним, Коцюбинським... наполегливо розвивала й зміцнювала нашу сучасну літературну мову...».