Відповідь:

З того моменту, як дитина народилася, і почав обживатися в світі, він почав навчатися. Навчаючись, дитина постійно виховується. Процес виховання спрямований на формування соціальних якостей особистості, на створення і розширення кола її відносин до навколишнього світу - до суспільства, до людей, до самого себе. Чим ширше, різноманітніше і глибше система відносин особистості до різних сторін життя, тим багатшою її власний духовний світ.

Таким чином, особистість формується в процесі активної взаємодії з навколишнім світом, опановуючи соціальним досвідом, суспільними цінностями. На основі відображення людиною об'єктивних відносин відбувається формування внутрішніх позицій особистості, індивідуальних особливостей психічного складу, складається характер, інтелект, його ставлення до оточуючих і до самого себе. Перебуваючи в системі колективних і міжособистісних відносин, у процесі спільної діяльності, дитина стверджує себе як особистість серед інших людей.

Ніхто не народжується на світло з готовим характером, інтересами, схильностями, волею, певними здібностями. Всі ці властивості виробляються і формуються поступово, у ході усього життя, з моменту народження і до зрілості.

Особливу роль в житті людини, її захисті, формуванні та задоволенні духовних потреб, а також в його первинної соціалізації грает сім'я. Особистість дитини формується під впливом всіх суспільних відносин, в яких протікає його життя і діяльність. Проте рівень моральної культури батьків, їхні життєві плани й устремління, соціальні зв'язки, сімейні традиції мають вирішальне значення в розвитку особистості молодої людини. p> У сім'ї дитина набуває переконання, суспільно схвалювані форми поведінки, необхідні для нормального життя в суспільстві. Саме в сім'ї виявляється найбільшою мірою індивідуальність дитини, її внутрішній світ. Батьківська любов допомагає розкрити, збагатити емоційну, духовну і інтелектуальну сферу життя дітей.

Пояснення:

Відредагуй правильно на українську, хотів чим швидше для тебе)