Ответ: Обов’язковою складовою хайку є образи природи. Зазвичай вони пов’язані з порами року.
Скажімо, на весну у вірші вказують квітки сливи, персика, сакури1, а також соловей, жайворонок, метелик, дим, павутиння тощо. Зображуючи літо, японські поети використовували такі слова й словосполучення, як «злива», «спека», «зозуля», «прохолода», «прополювання рису», «полуденний відпочинок» тощо. Загальна кількість «сезонних слів» сягає трьох-чотирьох тисяч. Утім, теми хайку досить різноманітні: праця й відпочинок, самотність і дружба, подорожі й мистецтво...
Важливим для хайку є принцип «сабі», тобто настрій «плідної самотності», який пробуджує почуття невимовної краси й повноти життя. Принцип «сабі» вимагає втілювати складні думки в простих і строгих формах, які мають налаштовувати читача на зосереджене спостереження зображеної картини.
Отже, хайку вимагає активної співтворчості читача й поета. Воно діє на читацьку свідомість, як удар смичка — на струни скрипки.
І так само, як у взаємодії смичка й струн народжується музика, поетична картина хайку в усій повноті розкривається лише там, де почуття, думка й фантазія поета поєднується з почуттям, думкою і фантазією читача.
Answers & Comments
Ответ: Обов’язковою складовою хайку є образи природи. Зазвичай вони пов’язані з порами року.
Скажімо, на весну у вірші вказують квітки сливи, персика, сакури1, а також соловей, жайворонок, метелик, дим, павутиння тощо. Зображуючи літо, японські поети використовували такі слова й словосполучення, як «злива», «спека», «зозуля», «прохолода», «прополювання рису», «полуденний відпочинок» тощо. Загальна кількість «сезонних слів» сягає трьох-чотирьох тисяч. Утім, теми хайку досить різноманітні: праця й відпочинок, самотність і дружба, подорожі й мистецтво...
Важливим для хайку є принцип «сабі», тобто настрій «плідної самотності», який пробуджує почуття невимовної краси й повноти життя. Принцип «сабі» вимагає втілювати складні думки в простих і строгих формах, які мають налаштовувати читача на зосереджене спостереження зображеної картини.
Отже, хайку вимагає активної співтворчості читача й поета. Воно діє на читацьку свідомість, як удар смичка — на струни скрипки.
І так само, як у взаємодії смичка й струн народжується музика, поетична картина хайку в усій повноті розкривається лише там, де почуття, думка й фантазія поета поєднується з почуттям, думкою і фантазією читача.
Объяснение: